Дії Апостолів 21
21
Подорож Павла до Єрусалима
1Коли ми розлучилися з ними, то попливли прямо до острова Кос, наступного дня на Родос, а звідти в Патару. 2Знайшовши корабель, що прямував у Фінікію, ми сіли й попливли. 3Коли показався Кіпр, ми залишили його ліворуч, попливли до Сирії та причалили в Тирі, тому що там наш корабель мав вивантажити товар. 4Знайшовши учнів, ми пробули з ними сім днів. Вони, довідавшись через Духа про майбутнє, застерігали Павла не йти до Єрусалима. 5Але коли дні перебування разом закінчилися, ми пішли далі. Усі вони разом із дружинами та дітьми проводжали нас аж за місто, і на березі, схиливши коліна, ми помолилися. 6Попрощавшись з усіма, ми піднялися на корабель, а вони повернулися до своїх домівок. 7Ми продовжили свою морську подорож і з Тира прибули в Птолеміаду, де, привітавши братів, пробули з ними один день. 8Наступного дня ми вирушили в дорогу, прийшли до Кесарії, зайшли в дім євангеліста Филипа, одного з сімох, і залишилися в нього. 9Він мав чотири незаймані доньки, які пророкували.
10Після того, як ми пробули там чимало днів, з Юдеї прийшов пророк, на ім’я Агав. 11Він підійшов до нас, узяв пояс Павла й, зв’язавши собі руки та ноги, сказав: «Святий Дух каже: „Так юдеї в Єрусалимі зв’яжуть та віддадуть у руки язичників чоловіка, якому належить цей пояс“».
12Почувши це, ми й місцеві стали благати Павла, щоб він не йшов до Єрусалима. 13Але Павло відповів: «Чому ви плачете й розриваєте моє серце? Я готовий не лише бути зв’язаним, але й померти в Єрусалимі за ім’я Господа Ісуса». 14Коли ми зрозуміли, що його не переконати, то заспокоїлись, сказавши: «Нехай станеться воля Господня».
15Після тих днів ми зібралися й вирушили#21:15 Буквально: піднялися до Єрусалима. до Єрусалима. 16Разом із нами пішли й учні з Кесарії, які провели нас до Мнасона з Кіпру, давнього учня, у якого ми залишилися.
Павло в Єрусалимі
17Коли ми прийшли до Єрусалима, брати з радістю прийняли нас. 18Наступного ж дня Павло разом із нами пішов до Якова. Туди прийшли й всі старійшини. 19Привітавши їх, Павло докладно розповів, що зробив Бог серед язичників через його служіння. 20Вони послухали його та прославили Бога. Потім сказали Павлові: «Брате, ти бачиш, як багато тисяч юдеїв увірувало, і всі вони ревно ставляться до Закону. 21Вони чули про тебе, що ти навчаєш юдеїв, які живуть між язичниками, відступити від Закону Мойсея, кажучи, щоб вони не обрізали своїх дітей і не дотримувалися звичаїв. 22Що ж тепер робити? Вони, безумовно, почують, що ти прийшов. 23Тому зроби, що ми тобі кажемо: серед нас є четверо чоловіків, які пов’язані обітницею. 24Візьми їх, очисться разом із ними й заплати за них, щоб вони поголили собі голови. Тоді всі дізнаються: те, що сказано про тебе, – неправда, а, навпаки, ти дотримуєшся Закону. 25А щодо язичників, які увірували, то ми написали їм про наше рішення: вони повинні утримуватися від їжі, яка приносилась ідолам, від крові, від задушених тварин та від статевої розпусти».
26Наступного дня Павло взяв тих людей і разом із ними виконав вимоги очищення. Потім увійшов у Храм і оголосив, що після закінчення днів очищення за кожного з них буде принесено жертву.
Ув’язнення Павла
27Коли ж закінчувалися сім днів, декілька юдеїв з Азії побачили Павла в Храмі та, підбуривши весь народ, схопили його. 28Вони кричали: «Ізраїльтяни, допоможіть! Це чоловік, який повсюди навчає проти нашого народу, проти Закону й проти цього місця. До того ж він привів греків у Храм і цим осквернив це святе місце». 29Перед тим вони бачили в місті Павла разом із Трохимом з Ефеса й припустили, що Павло ввів його в Храм. 30Усе місто заворушилося, і зібрався народ. Схопивши Павла, витягнули його з Храму та негайно зачинили двері. 31Вони вже хотіли вбити Павла, але звістка, що весь Єрусалим охоплено заворушенням, дійшла до римського Трибуна. 32Він, узявши воїнів та сотників, відразу побіг до них. Побачивши Трибуна та воїнів, юдеї перестали бити Павла. 33Трибун, підійшовши, узяв, заарештував Павла й наказав зв’язати його двома ланцюгами. Він спитав народ, хто це такий і що він зробив. 34Однак у натовпі одні кричали одне, а інші – інше. Оскільки він через метушню не міг зрозуміти нічого достеменно, то наказав відвести Павла до фортеці. 35Коли він був уже на сходах, воїни були вимушені нести його через тиск натовпу. 36Багато народу йшло за ним, вигукуючи: «Смерть йому!»
Павло звертається до народу
37Перед тим, як Павла мали ввести до фортеці, він спитав Трибуна:
―Чи можна мені щось тобі сказати?
Той відповів:
―Ти знаєш грецьку? 38Чи ти не той єгиптянин, який нещодавно підняв бунт і повів за собою в пустелю чотири тисячі розбійників?
39Павло відповів:
―Я юдей з Тарса в Килікії, громадянин відомого міста. Прошу тебе, дозволь мені звернутися до народу.
40Коли той дозволив, Павло, стоячи на сходах, дав народові знак рукою. Коли настала тиша, він заговорив єврейською мовою, кажучи:
Поточний вибір:
Дії Апостолів 21: НПУ
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Новий Завіт і Книга Псалмів, Новий Переклад Українською™ НПУ™
© 2022 Biblica, Inc.
Використовується з дозволу. Усі права захищені у всьому світі.
New Testament and Psalms, New Ukrainian Translation™ NPU™
Copyright © 2022 by Biblica, Inc.
Used with permission. All rights reserved worldwide.
