Дії Апостолів 19

19
Павло в Ефесі
1Коли Аполлос був у Коринфі, Павло, пройшовши через внутрішні райони високогір’я, дістався до Ефеса. Там він зустрів деяких учнів 2і спитав їх:
―Чи отримали ви Святого Духа, коли увірували?
Вони відповіли:
―Ми навіть не чули про Святого Духа.
3Тоді він спитав їх:
―Тож у що ви були охрещені?
Вони відповіли:
―У хрещення Івана.
4Павло сказав:
―Іван хрестив хрещенням покаяння. Він закликав народ увірувати в Того, Хто мав прийти після Нього, тобто в Ісуса.
5Почувши це, вони були охрещені в ім’я Господа Ісуса. 6Коли Павло поклав на них руки, Дух Святий зійшов на них, і вони почали говорити мовами й пророкувати. 7Усього їх було близько дванадцяти осіб.
8Потім він зайшов у синагогу, де упродовж трьох місяців сміливо говорив та переконував про Царство Боже. 9Коли ж деякі з них стали опиратися й не вірили, зневажаючи Шлях перед громадою, Павло залишив їх. Він відокремив учнів і щодня говорив із ними в школі Тиранна. 10Це продовжувалося два роки, так що всі мешканці Азії, юдеї та греки, почули Слово Господнє. 11Бог робив надзвичайні чудеса через Павла: 12хустини або пояси, яких він торкався, клали на хворих, і хвороби залишали їх, а злі духи виходили. 13Деякі з мандрівних юдейських екзорцистів теж спробували використати ім’я Господа Ісуса для звільнення тих, що мали злих духів, кажучи:
―Заклинаємо вас Ісусом, Якого проповідує Павло!
14Це робили семеро синів Скеви, юдейського первосвященника.
15Але злий дух відповів їм:
―Ісуса я знаю, і Павло мені відомий, а ви хто такі?
16І чоловік, у якому був злий дух, кинувся на них і переміг усіх. Вони вибігли з дому голі та поранені. 17Про це стало відомо всім юдеям та грекам, які жили в Ефесі. Усіх охопив страх, і звеличували ім’я Господа Ісуса. 18Багато з тих, хто увірував, приходили та відверто визнавали й відкривали свої вчинки. 19Чимало з тих, хто раніше займався чаклунством, зібрали свої книжки та спалили їх перед усіма. Коли порахували ціну всіх книжок, вона склала п’ятдесят тисяч драхм#19:19 Драхма – срібна монета, яка була денною зарплатнею.. 20Так, завдяки Господній силі Слово зростало та зміцнювалось.
Заворушення в Ефесі.
21Після тих подій Павло в дусі вирішив пройти через Македонію й Ахаю та піти до Єрусалима. Він сказав: «Після того, як побуваю там, мені потрібно побачити Рим». 22Він надіслав до Македонії двох своїх помічників, Тимофія та Ераста, а сам залишився на деякий час в Азії.
23У той час розпочалося велике заворушення проти Шляху. 24Певний срібний майстер, на ім’я Деметріос, який робив зі срібла копії храму Артеміди, давав чималий дохід своїм ремісникам. 25Зібравши їх та інших робітників, що займалися подібним ремеслом, сказав: «Ви знаєте, що ця робота дає нам хороший дохід. 26Але ви бачите й чуєте, що не тільки в Ефесі, але й в усій Азії цей Павло переконав та увів в оману багатьох людей, кажучи, що боги, зроблені руками людей, не є богами. 27Це загрожує не тільки тим, що наш труд зазнає зневаги, але й тим, що храм великої богині Артеміди, перед якою вклоняється вся Азія й весь світ, буде нічим, і вся її велич буде зруйнована».
28Почувши це, вони сповнились люттю й почали кричати: «Велика Артеміда Ефеська!» 29Місто наповнилося заворушенням, і всі разом кинулися до театру, схопивши Павлових супутників, Гайя та Аристарха, які були з Македонії. 30Павло хотів вийти до народу, але учні не дозволили йому. 31Навіть деякі з керівників Азії, які були друзями Павла, надіслали до нього попередження, щоб він не з’являвся в театрі. 32Зібрання було в сум’ятті: одні кричали одне, а інші – інше. Більшість же навіть не розуміла, навіщо вони зібралися. 33З натовпу взяли Олександра, бо юдеї його виштовхали. Олександр дав знак рукою, бажаючи виправдатись перед народом. 34Але довідавшись, що він юдей, натовп упродовж двох годин викрикував в один голос: «Велика Артеміда Ефеська!»
35Тоді до народу вийшов один із чиновників міста, заспокоїв натовп та сказав: «Ефесяни, чи є якась людина, яка не знає, що місто Ефес – хранитель храму великої Артеміди та її зображення, яке впало з неба? 36Це безперечний факт, тому вам належить зберігати спокій і не діяти необачно. 37А ви привели сюди цих людей, хоча жоден із них не є грабіжником храму й не богохульствував проти нашої богині. 38Отже, якщо в Деметріоса та інших майстрів є звинувачення проти когось, то на це є суди й проконсули. Нехай туди приносять обвинувачення один на одного. 39Якщо ж у вас є щось інше, це вирішиться на законному зібранні. 40Бо є небезпека, що нас можуть за сьогоднішнє обвинуватити в заколоті, адже не маємо жодного виправдання цьому збіговиську».
Сказавши це, він розпустив зібрання.

Поточний вибір:

Дії Апостолів 19: НПУ

Позначайте

Поділитись

Копіювати

None

Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть

Відео для Дії Апостолів 19