Римлян 2:1-29

Тому немає тобі виправдання, кожна людино, що судиш іншого; бо за що судиш іншого, за те засуджуєш себе, бо, судячи іншого, робиш те саме. А ми знаємо, що справді є суд Божий на тих, хто робить таке. Чи ти, людино, думаєш, що, судячи тих, хто робить таке, і роблячи те саме, ти уникнеш суду Божого? Чи зневажаєш багатство Його доброти, терпіння і довготерпіння, не знаючи, що доброта Божа веде тебе до покаяння? Та через свою твердість і нерозкаяність серця ти сам собі збираєш гнів на день гніву й відкриття праведного суду Бога, Який віддасть кожному за його ділами: тим, які з наполегливістю в доброму ділі шукають слави, честі й безсмертя, — вічне життя; а тим, що противляться і не слухаються істини, а слухаються неправедності, — лють і гнів. Скорбота й тіснота кожній душі людини, яка робить зло, насамперед іудея, а потім і елліна; навпаки, слава, честь і мир кожному, хто робить добро, насамперед іудею, а потім і елліну. Бо не зважає Бог на особу. Бо всі, що без Закону згрішили, без Закону й загинуть; а ті, що під Законом згрішили, за Законом будуть засуджені (Бо не слухачі Закону праведні перед Богом, а виконавці Закону будуть виправдані. Бо коли язичники, не маючи Закону, роблять за природою законне, то вони, не маючи Закону, самі собі Закон. Вони показують, що діло Закону написане в їхніх серцях, про що свідчить їхня совість і думки, які то звинувачують, то виправдовують одна одну) у день, коли Бог, згідно з моїм Євангелієм, буде судити таємниці людей через Ісуса Христа. Ось ти називаєшся іудеєм, і покладаєшся на Закон, і хвалишся Богом, і знаєш Його волю, і розпізнаєш, що краще, наставляючись із Закону, і впевнений, що ти поводир сліпих, світло для тих, що в темряві, наставник нерозумних, учитель немовлят, який має в Законі вираження знання й істини. Чому ж ти, навчаючи іншого, не вчиш себе? Проповідуючи не красти, крадеш? Кажучи не перелюбствувати, перелюбствуєш? Гидуючи ідолами, обкрадаєш храми? Хвалишся Законом, а порушенням Закону ганьбиш Бога? Бо через вас ім’я Боже хулиться серед язичників, як написано. Обрізання корисне, якщо ти виконуєш Закон, а якщо ти порушник Закону, то твоє обрізання стало необрізанням. Тож якщо необрізаний виконує вимоги Закону, то чи не зарахується його необрізання за обрізання? І чи не засудить необрізаний за природою, який виконує Закон, тебе, порушника Закону з Писанням і обрізанням? Бо не той іудей, хто зовні такий, і не те обрізання, яке зовні, на плоті, а той іудей, хто внутрішньо такий, і те обрізання, яке на серці, у дусі, а не за буквою; такому похвала не від людей, а від Бога.