Римлян 11:1-36

Римлян 11:1-36 НУП

Тож питаю: невже Бог відкинув Свій народ? Зовсім ні! Бо і я ізраїльтянин, з нащадків Авраама, з племені Веніаміна. Не відкинув Бог Свого народу, який Він наперед пізнав. Чи ви не знаєте, що каже Писання в розповіді про Іллю? Як він скаржиться Богу на Ізраїль, кажучи: Господи, Твоїх пророків убили, Твої жертовники зруйнували, залишився я один, та й моє життя шукають. Та що каже йому Божа відповідь? — Я залишив Собі сім тисяч чоловік, які не схилили коліна перед Ваалом. Так і в теперішній час зберігся залишок за вибором благодаті. А якщо по благодаті, то вже не по ділах, інакше благодать вже не є благодаттю; якщо ж по ділах, то це вже не благодать, інакше діло вже не є ділом. Що ж? А те, що Ізраїль, чого шукав, того не отримав; вибрані отримали, а решта затверділи. Як написано: Бог дав їм дух заціпеніння, очі, щоб не бачили, і вуха, щоб не чули, до сьогоднішнього дня. І Давид каже: Хай буде їхній стіл тенетами, і пасткою, і сильцем, і відплатою їм. Хай затьмаряться їхні очі, щоб не бачили, і їхню спину назавжди зігни. Тож питаю: невже вони спіткнулися, щоб упасти? Зовсім ні! Але завдяки їхньому оступленню  — спасіння язичникам, щоб викликати в них ревнощі. Якщо ж від їхнього оступлення — багатство для світу і від їхнього зменшення — багатство для язичників, то наскільки більше буде від їхнього повного числа! А вам, язичникам, кажу: оскільки я апостол язичників, я прославляю своє служіння, щоб якось викликати ревнощі у рідних мені по плоті і спасти бодай декого з них. Якщо ж від відкинення їх — примирення світу, то що буде від прийняття їх, як не оживлення з мертвих? Якщо первоплід святий, то й тісто; і якщо корінь святий, то й гілки. Якщо ж деякі гілки були відламані, а ти, дика маслина, був прищеплений на їхнє місце і став спільником кореня й соку маслини, то не вихваляйся перед гілками; якщо ж вихваляєшся, то згадай, що не ти тримаєш корінь, а корінь тебе. Ти скажеш: Гілки були відламані, щоб я був прищеплений. Добре. Вони були відламані за невір’я, а ти стоїш завдяки вірі. Не величайся, а бійся. Бо якщо Бог природних гілок не пощадив, то дивись, бо й тебе не пощадить. Тож зваж на доброту й суворість Бога: до тих, що впали, — суворість, а до тебе — доброту, якщо пробуватимеш у Його доброті; інакше й ти будеш відсічений. Та й ті, якщо не залишаться в невір’ї, будуть прищеплені, бо Бог може прищепити їх назад. Бо якщо ти був відсічений від дикої за природою маслини і всупереч природі був прищеплений до хорошої маслини, то наскільки більше ці, природні, будуть прищеплені до своєї маслини! Бо не хочу, брати, щоб ви не знали цієї таємниці, щоб ви не були розумними у власних очах, що затвердіння сталося з Ізраїлем часткове, поки не ввійде повне число язичників. І так весь Ізраїль спасеться, як написано: Прийде з Сіону Визволитель і відверне нечестя від Якова. І ось їм від Мене завіт, коли Я усуну їхні гріхи. Стосовно Євангелія, вони вороги ради вас, а стосовно вибрання — улюблені ради отців. Бо дари і поклик Божі — нескасовні. Бо як і ви колись не вірили Богу, а тепер помилувані завдяки їхньому невір’ю, так і вони тепер не повірили, щоб завдяки вашому помилуванню і самі вони були помилувані. Бо Бог замкнув усіх у невір’я, щоб усіх помилувати. О, глибина багатства, і премудрості, і знання Бога! Які недослідимі Його суди і незбагненні Його шляхи! Бо хто пізнав розум Господа? Чи хто був Йому порадником? Чи хто дав Йому першим, щоб йому було відплачено? Бо все від Нього, і через Нього, і для Нього. Йому слава навіки! Амінь.

Безплатні плани читання та молитовні роздуми до Римлян 11:1-36