Римлян 10:1-17

Римлян 10:1-17 НУП

Брати, бажання мого серця і молитва до Бога за Ізраїль, щоб він спасся. Бо свідчу про них, що вони мають ревність до Бога, але не за пізнанням. Бо, не знаючи праведності Божої і намагаючись установити власну праведність, вони не підкорилися праведності Божій. Бо кінець Закону — Христос для праведності кожному, хто вірує. Бо Мойсей пише про праведність від Закону, що «людина, яка виконає їх, буде жити ними». А праведність від віри так каже: Не кажи у своєму серці: Хто зійде на небо? — тобто щоб Христа звести вниз — чи: Хто зійде в безодню? — тобто щоб Христа вивести з мертвих. А що вона каже? — Близько до тебе слово, на твоїх устах і в твоєму серці, — тобто слово віри, яке ми проповідуємо. Бо якщо своїми вустами визнаєш Ісуса Господом і своїм серцем увіруєш, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся; бо серцем вірують для праведності, а вустами визнають для спасіння. Бо Писання каже: Кожен, хто вірує в Нього, не осоромиться. Бо немає різниці між іудеєм і елліном, бо один і той самий Господь усіх — багатий для всіх, хто кличе Його. Бо кожен, хто покличе ім’я Господнє, — спасеться. Та як покличуть Того, у Кого не увірували? І як увірують у Того, про Кого не чули? І як почують без проповідника? І як будуть проповідувати, якщо не будуть послані? Як написано: Які гарні ноги тих, що благовістять мир, благовістять добро. Та не всі послухались Євангелія; бо Ісая каже: Господи, хто повірив почутому від нас? Отже, віра — від слухання, а слухання — від слова Божого.

Безплатні плани читання та молитовні роздуми до Римлян 10:1-17