І побачив я іншого сильного ангела, що сходив з неба, одягненого в хмару, з райдугою над головою; його обличчя було як сонце, його ноги — як вогняні стовпи,
а в його руці була розгорнена книжечка. Він поставив свою праву ногу на море, а ліву на землю
і вигукнув гучним голосом, як рикає лев; і коли він вигукнув, тоді сім громів проговорили своїми голосами.
І коли сім громів проговорили своїми голосами, я хотів було писати, та почув голос з неба, що сказав мені: Запечатай те, що говорили сім громів, і не записуй цього.
І ангел, якого я бачив, що стояв на морі й на землі, підняв свою руку до неба
і поклявся Тим, Хто живе на віки вічні, Який створив небо і те, що на ньому, землю і те, що на ній, і море і те, що в ньому, що часу вже не буде;
але в дні голосу сьомого ангела, коли він стане трубити, здійсниться таємниця Божа, як Він звістив Своїм рабам пророкам.
І голос, який я чув з неба, знову заговорив зі мною і сказав: Іди візьми книжечку, розгорнену в руці ангела, що стоїть на морі й на землі.
Я підійшов до ангела і сказав йому: Дай мені книжечку. Він сказав мені: Візьми і з’їж її, і вона викличе гіркоту в твоєму животі, а в твоєму роті буде солодка, як мед.
Я взяв книжечку з руки ангела і з’їв її; і вона була в моєму роті солодка, як мед, а коли з’їв її, то в моєму животі стало гірко.
І він сказав мені: Ти маєш знову пророкувати про багато народів, народностей, мов і царів.