Об'явлення 10:1-11
Об'явлення 10:1-11 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Потім я побачив іншого могутнього Ангела, який спускався з небес. Його огортала хмара, а навколо голови сяяла веселка. Обличчя було, як сонце, а ноги, немов вогняні стовпи. У руці він тримав маленький розгорнутий сувій. Поставивши праву ногу у море, а ліву на землю, він закричав гучним голосом, що нагадував лев’яче рикання. Коли гукнув він, то сім громів заговорили голосами своїми. Коли заговорили сім громів, то приготувався я було писати, але тут почув голос Небесний: «Збережи в таємниці те, що сказали сім громів, не записуй того». Потім Ангел, якого я бачив, котрий стоїть у морі й на землі, підняв правицю до Неба й поклявся Тим, Хто живе вічно, Хто створив небеса з усім існуючим, і землю з усім, що є на ній, і море з усім сущим у ньому: «Затримки більше не буде! Коли настане час почути сьомого Ангела, коли він буде готовий засурмити в сурму, тоді й здійсниться таємний Божий Задум — Добра Звістка, яку Він оголосив слугам Своїм — пророкам». Потім голос, який я вже чув і який линув з небес, знову заговорив до мене: «Піди й візьми сувій з руки Ангела, який стоїть у морі й на землі». Отож пішов я до Ангела й попросив віддати мені маленький сувій. Він відповів: «Візьми і з’їж його. В шлунку твоєму буде гірко, а в роті солодко, як від меду». Я взяв маленький сувій з руки Ангела і з’їв його. І був він такий солодкий в роті, як мед, а коли я ковтнув його, у моєму шлунку стало гірко. Тоді сказали мені: «Ти повинен знову пророкувати про багато народів, племен, мов і царів».
Об'явлення 10:1-11 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
І побачив я іншого сильного ангела, що сходив з неба, одягненого в хмару, з райдугою над головою; його обличчя було як сонце, його ноги — як вогняні стовпи, а в його руці була розгорнена книжечка. Він поставив свою праву ногу на море, а ліву на землю і вигукнув гучним голосом, як рикає лев; і коли він вигукнув, тоді сім громів проговорили своїми голосами. І коли сім громів проговорили своїми голосами, я хотів було писати, та почув голос з неба, що сказав мені: Запечатай те, що говорили сім громів, і не записуй цього. І ангел, якого я бачив, що стояв на морі й на землі, підняв свою руку до неба і поклявся Тим, Хто живе на віки вічні, Який створив небо і те, що на ньому, землю і те, що на ній, і море і те, що в ньому, що часу вже не буде; але в дні голосу сьомого ангела, коли він стане трубити, здійсниться таємниця Божа, як Він звістив Своїм рабам пророкам. І голос, який я чув з неба, знову заговорив зі мною і сказав: Іди візьми книжечку, розгорнену в руці ангела, що стоїть на морі й на землі. Я підійшов до ангела і сказав йому: Дай мені книжечку. Він сказав мені: Візьми і з’їж її, і вона викличе гіркоту в твоєму животі, а в твоєму роті буде солодка, як мед. Я взяв книжечку з руки ангела і з’їв її; і вона була в моєму роті солодка, як мед, а коли з’їв її, то в моєму животі стало гірко. І він сказав мені: Ти маєш знову пророкувати про багато народів, народностей, мов і царів.
Об'явлення 10:1-11 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І бачив я іншого потужного Ангола, що сходив із неба. Був одягнений в хмару, і над його головою веселка була, а обличчя його як стовпи огняні, і мав у руці своїй книжку розгорнену. І він поставив свою праву ногу на море, а ліву на землю, і закричав гучним голосом, як лев той ричить. І як він закричав, то заговорили сім громів голосами своїми. А як заговорили сім громів голосами своїми, я хотів був писати. Та я почув голос із неба, що до мене казав: Запечатай оте, що сім громів казали, і того не пиши! А Ангол, що я бачив його, як стояв він на морі й землі, зняв до неба правицю свою та й поклявся Живучим по вічні віки, Який створив небо та те, що на ньому, і землю та те, що на ній, і море й що в нім, що вже часу не буде, а дня голосу сьомого Ангола, коли він засурмить, довершиться Божа таємниця, як Він благовістив був Своїм рабам пророкам. І голос, що я чув його з неба, став знов говорити зо мною й казати: Піди, та візьми розгорнену книжку з руки Ангола, що стоїть на морі й землі. І пішов я до Ангола та й промовив йому, щоб дав мені книжку. А він мені каже: Візьми, і з’їж її! І гіркість учинить вона для твого живота, та в устах твоїх буде солодка, як мед. І я взяв з руки Ангола книжку та й з’їв її. І була вона в устах моїх, немов мед той, солодка. Та коли її з’їв, вона гіркість зробила в моїм животі... І сказали мені: Ти мусиш знову пророкувати про народи, і поган, і язики, і про багато царів.
Об'явлення 10:1-11 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
І я побачив іншого Ангела — могутнього! Він сходив з неба, оповитий хмарою, а над Його головою — райдуга, і обличчя Його — мов сонце, і Його ноги — як вогняні стовпи. Він мав у Своїй руці розгорнуту книжку. І поставив Свою праву ногу на море, а ліву — на землю. І закликав гучним, наче ричання лева, голосом. І коли закликав, то сім громів промовили своїми голосами. І коли проголосили сім громів, я хотів записати, але почув голос з неба, який промовляв: Запечатай те, що сказали сім громів, і цього не пиши! І Ангел, Якого я бачив, Котрий стояв на морі та на землі, підняв Свою праву руку до неба і поклявся Тим, Який живе віки віків, Який створив небо й те, що на ньому, і землю й те, що на ній, і море й те, що в ньому, — що часу вже більше не буде. Але в ті дні, коли залунає голос сьомого ангела, коли він має засурмити, — тоді завершиться Божа таємниця, яку Він сповістив Своїм рабам — пророкам. І я почув Його голос із неба, який знову говорив зі мною, промовляючи: Іди, візьми розгорнуту книгу, що в руці Ангела, Який стоїть на морі й на землі! І пішов я до Ангела, і сказав Йому: Дай мені книгу! А Він мені каже: Візьми і з’їж її! Гірка буде вона у твоєму череві, але в устах буде солодкою, наче мед. І я взяв книгу з руки Ангела, і з’їв її, і була в моїх устах, наче солодкий мед, а коли з’їв її, була гіркою у моєму череві. І Він каже мені: Треба тобі знову пророкувати про народи, про язичників, про племена і про багатьох царів.
Об'явлення 10:1-11 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
І бачив я иншого ангела сильного, сходячого з неба, з'одягненого в хмару, а дуга над головою, а лице його, наче сонце, а ноги його, наче стовпи огняні; і мав він в руцї своїй книжку розгорнуту, і поставив він ногу свою праву на море, а лїву на землю, і покликнув великим голосом, наче лев рикає. І коли покликнув, тодї сїм громів промовили своїми голосами. І коли промовили сїм громів своїми голосами, хотїв я писати; і почув я голос з неба, що глаголав менї: Запечатай, що промовили сїм громів, і не пиши сього. І ангел, котрого я бачив, що стояв на морі і на землї, зняв руку свою до неба, і покляв ся Живучим по вічні віки, котрий створив небо, і що в ньому, та землю, і що на нїй, та море, і що в ньому: Що вже не буде часу; тільки в днї голосу семого ангела коли буде трубити, скінчить ся і тайна Божа, як благовістив слугам своїм пророкам. І голос, що я чув його з неба, знов розмовляв зо мною, і глаголав: Іди, візьми книжку розгорнуту з руки ангела, що стоїть на морю, і на землї. І я пійшов до ангела, кажучи йому: Дай менї книгу. І рече він менї: Возьми і з'їж її; і буде вона гірка в животї твоїм, а в устах твоїх буде солодка, як мед. І приняв я книжку з руки ангела, і з'їв її; і була вона в устах моїх, як мед солодка; і коли з'їв її, то стало гірко в животї моїм. І рече менї: Мусиш ти знов пророкувати про люде, і народи, і язики, і царі многі.