Филип’ян 2:19-30

Филип’ян 2:19-30 НУП

Сподіваюсь у Господі Ісусі скоро послати до вас Тимофія, щоб і мені підбадьоритися, дізнавшись про ваші обставини. Бо я не маю нікого рівного йому, хто б так щиро дбав про вас. Бо всі шукають свого, а не того, що угодно Ісусу Христу. А його вірність ви знаєте, бо він, як син батькові, служив зі мною в проповіді Євангелія. Тож сподіваюся послати його відразу, як тільки дізнаюся, що буде зі мною. Та я впевнений у Господі, що й сам скоро прийду. Проте я визнав за необхідне послати до вас Епафродита, мого брата, співпрацівника й соратника, а вашого посланця й служителя в моїх потребах, бо він тужив за всіма вами і побивався, тому що ви почули, що він захворів. А він захворів був смертельно; та Бог помилував його, і не тільки його, а й мене, щоб не додався мені смуток до смутку. Тому я негайно послав його, щоб ви, побачивши його знову, зраділи, і щоб я менше сумував. Тож прийміть його в Господі з усією радістю і майте таких у пошані, бо він за діло Христове був близький до смерті, нехтуючи життям, щоб надолужити нестачу вашого служіння мені.