Тому, мої улюблені, як ви завжди слухались — не тільки в моїй присутності, а тим більше тепер, у мою відсутність, — так зі страхом і тремтінням здійснюйте своє спасіння;
бо це Бог зі Свого благовоління чинить у вас і бажання, і дії.
Усе робіть без рéмствувань і суперечок,
щоб вам бути бездоганними й невинними, непорочними дітьми Божими посеред зіпсованого й розбещеного роду, серед якого ви світите, як світила у світі,
тримаючи слово життя, щоб я міг похвалитися в день Христа, що я недаремно біг і недаремно трудився.
Та якщо я й стаю узливанням на жертву й служіння вашої віри, я радію і радуюся з усіма вами.
Так само й ви радійте і радуйтеся зі мною.
Сподіваюсь у Господі Ісусі скоро послати до вас Тимофія, щоб і мені підбадьоритися, дізнавшись про ваші обставини.
Бо я не маю нікого рівного йому, хто б так щиро дбав про вас.
Бо всі шукають свого, а не того, що угодно Ісусу Христу.
А його вірність ви знаєте, бо він, як син батькові, служив зі мною в проповіді Євангелія.
Тож сподіваюся послати його відразу, як тільки дізнаюся, що буде зі мною.
Та я впевнений у Господі, що й сам скоро прийду.
Проте я визнав за необхідне послати до вас Епафродита, мого брата, співпрацівника й соратника, а вашого посланця й служителя в моїх потребах,
бо він тужив за всіма вами і побивався, тому що ви почули, що він захворів.
А він захворів був смертельно; та Бог помилував його, і не тільки його, а й мене, щоб не додався мені смуток до смутку.
Тому я негайно послав його, щоб ви, побачивши його знову, зраділи, і щоб я менше сумував.
Тож прийміть його в Господі з усією радістю і майте таких у пошані,
бо він за діло Христове був близький до смерті, нехтуючи життям, щоб надолужити нестачу вашого служіння мені.