Марка 7:24-37

Марка 7:24-37 НУП

Вирушивши звідти, Він пішов у межі Тира й Сидона і, увійшовши в дім, не хотів, щоб хтось дізнався про це, але не міг утаїтися. Бо одна жінка, дочка якої була одержима нечистим духом, почула про Нього, прийшла, упала Йому в ноги (а ця жінка була язичницею, родом сирофінікійка) і стала просити Його, щоб Він вигнав біса з її дочки. Ісус же сказав їй: Дай спочатку наїстися дітям, бо недобре взяти хліб у дітей і кинути собакам. Вона ж сказала Йому у відповідь: Так, Господи, але ж і собаки їдять під столом крихти від дітей. Він сказав їй: За ці слова йди: біс вийшов із твоєї дочки. Прийшовши додому, вона побачила, що біс вийшов і дочка лежить у ліжку. Вийшовши з меж Тира й Сидона, Iсус знову пішов до Галілейського моря через межі Десятимістя. І ось приводять до Нього глухого недоріку і благають Його покласти на нього руку. Він, відвівши його одного від народу, уклав Свої пальці в його вуха, плюнув, доторкнувся до його язика, і, звівши погляд на небо, зітхнув, і сказав йому: Еффафа! (тобто: Відкрийся!). І в нього відразу відкрилися вуха і розв’язалися пута язика, і він став говорити чітко. І Він наказав їм, щоб нікому не говорили про це; та скільки Він не наказував їм, вони ще більше розголошували. І, надзвичайно дивуючись, казали: Усе добре зробив: і глухим дає слух, і німим — мову.

Безплатні плани читання та молитовні роздуми до Марка 7:24-37