Звідти Iсус вийшов і прийшов на Свою батьківщину, і з Ним прийшли Його учні.
Коли настала субота, Він почав навчати в синагозі, і багато хто, слухаючи, дивувався й казав: Звідки це в Нього? І що за мудрість дана Йому, що Його руками чиняться такі чудеса?
Хіба Він не тесля, син Марії, брат Якова, Іосії, Іуди й Симона? І хіба не тут, серед нас, Його сестри? І вони спокушалися через Нього.
Та Ісус сказав їм: Не буває пророк без пошани, хіба що на своїй батьківщині, серед рідних та в своєму домі.
І не міг учинити там ніякого чуда, а тільки зцілив небагатьох хворих, поклавши на них руки.
І дивувався їхньому невір’ю. І ходив по навколишніх селах і навчав.
Покликавши Дванадцятьох, Він почав посилати їх по двоє, даючи їм владу над нечистими духами.
І наказав їм нічого не брати в дорогу, крім однієї палиці: ні торби, ні хліба, ні грошей у поясі, —
а бути взутими в сандалі, і не одягати двох сорочок.
І сказав їм: Де тільки ввійдете в дім, там залишайтеся, поки не вийдете звідти.
А якщо хтось не прийме вас і не буде слухати вас, то, виходячи звідти, обтрусіть пил зі своїх ніг для свідчення проти них. Істинно вам кажу: легше буде Содому й Гоморрі в день суду, ніж тому місту.
Вони пішли і проповідували, щоб усі покаялися;
і виганяли багатьох бісів, і мазали оливою багатьох хворих і зціляли.
Почув цар Ірод про Iсуса (бо Його ім’я стало відомим) і сказав: Це Іоан Хреститель воскрес із мертвих, і тому діють у ньому чудодійні сили.
Інші казали: Це Ілля, — ще інші казали: Це пророк або як один із пророків.
Ірод же, почувши про Нього, сказав: Це Іоан, якому я відтяв голову; він воскрес із мертвих.
Бо цей Ірод, пославши, схопив Іоана і зв’язав його у в’язниці через Іродіаду, дружину свого брата Филипа, тому що той одружився на ній.
Бо Іоан казав Іроду: Не можна тобі мати дружину твого брата.
Іродіада ж таїла на нього злобу і хотіла вбити його, та не могла.
Бо Ірод боявся Іоана, знаючи, що він чоловік праведний і святий, і беріг його; і, послухавши його, багато чого робив, і слухав його з задоволенням.
І ось настав слушний день, коли Ірод на свій день народження влаштував бенкет для своїх вельмож, воєначальників та галілейської знаті.
І коли дочка тієї Іродіади ввійшла, станцювала й догодила Іроду й тим, що возлежали з ним, цар сказав дівчині: Проси в мене, що тільки хочеш, і я дам тобі.
І поклявся їй: Що тільки попросиш, я дам тобі, навіть до половини свого царства.
Вона вийшла й сказала своїй матері: Що мені попросити? Та сказала: Голову Іоана Хрестителя.
Вона відразу ввійшла з поспіхом до царя й попросила: Хочу, щоб ти зараз же дав мені на блюді голову Іоана Хрестителя.
Цар дуже засмутився, та ради клятви й тих, що возлежали з ним, не захотів відмовити їй.
І, відразу пославши охоронця, цар наказав принести голову Iоана. Той пішов, відтяв йому голову у в’язниці,
і приніс його голову на блюді, і дав її дівчині, а дівчина віддала її своїй матері.
Почувши про це, його учні прийшли, взяли його тіло і поклали його в гробниці.
Апостоли ж зібралися до Ісуса і розповіли Йому про все, що зробили і чому навчали.
І Він сказав їм: Підіть ви одні в пустельне місце і трохи відпочиньте (бо приходило й відходило багато народу, і їм нíколи було й поїсти).
І вони відпливли човном у пустельне місце одні.