Марка 6:1-32

Марка 6:1-32 НУП

Звідти Iсус вийшов і прийшов на Свою батьківщину, і з Ним прийшли Його учні. Коли настала субота, Він почав навчати в синагозі, і багато хто, слухаючи, дивувався й казав: Звідки це в Нього? І що за мудрість дана Йому, що Його руками чиняться такі чудеса? Хіба Він не тесля, син Марії, брат Якова, Іосії, Іуди й Симона? І хіба не тут, серед нас, Його сестри? І вони спокушалися через Нього. Та Ісус сказав їм: Не буває пророк без пошани, хіба що на своїй батьківщині, серед рідних та в своєму домі. І не міг учинити там ніякого чуда, а тільки зцілив небагатьох хворих, поклавши на них руки. І дивувався їхньому невір’ю. І ходив по навколишніх селах і навчав. Покликавши Дванадцятьох, Він почав посилати їх по двоє, даючи їм владу над нечистими духами. І наказав їм нічого не брати в дорогу, крім однієї палиці: ні торби, ні хліба, ні грошей у поясі, — а бути взутими в сандалі, і не одягати двох сорочок. І сказав їм: Де тільки ввійдете в дім, там залишайтеся, поки не вийдете звідти. А якщо хтось не прийме вас і не буде слухати вас, то, виходячи звідти, обтрусіть пил зі своїх ніг для свідчення проти них. Істинно вам кажу: легше буде Содому й Гоморрі в день суду, ніж тому місту. Вони пішли і проповідували, щоб усі покаялися; і виганяли багатьох бісів, і мазали оливою багатьох хворих і зціляли. Почув цар Ірод про Iсуса (бо Його ім’я стало відомим) і сказав: Це Іоан Хреститель воскрес із мертвих, і тому діють у ньому чудодійні сили. Інші казали: Це Ілля, — ще інші казали: Це пророк або як один із пророків. Ірод же, почувши про Нього, сказав: Це Іоан, якому я відтяв голову; він воскрес із мертвих. Бо цей Ірод, пославши, схопив Іоана і зв’язав його у в’язниці через Іродіаду, дружину свого брата Филипа, тому що той одружився на ній. Бо Іоан казав Іроду: Не можна тобі мати дружину твого брата. Іродіада ж таїла на нього злобу і хотіла вбити його, та не могла. Бо Ірод боявся Іоана, знаючи, що він чоловік праведний і святий, і беріг його; і, послухавши його, багато чого робив, і слухав його з задоволенням. І ось настав слушний день, коли Ірод на свій день народження влаштував бенкет для своїх вельмож, воєначальників та галілейської знаті. І коли дочка тієї Іродіади ввійшла, станцювала й догодила Іроду й тим, що возлежали з ним, цар сказав дівчині: Проси в мене, що тільки хочеш, і я дам тобі. І поклявся їй: Що тільки попросиш, я дам тобі, навіть до половини свого царства. Вона вийшла й сказала своїй матері: Що мені попросити? Та сказала: Голову Іоана Хрестителя. Вона відразу ввійшла з поспіхом до царя й попросила: Хочу, щоб ти зараз же дав мені на блюді голову Іоана Хрестителя. Цар дуже засмутився, та ради клятви й тих, що возлежали з ним, не захотів відмовити їй. І, відразу пославши охоронця, цар наказав принести голову Iоана. Той пішов, відтяв йому голову у в’язниці, і приніс його голову на блюді, і дав її дівчині, а дівчина віддала її своїй матері. Почувши про це, його учні прийшли, взяли його тіло і поклали його в гробниці. Апостоли ж зібралися до Ісуса і розповіли Йому про все, що зробили і чому навчали. І Він сказав їм: Підіть ви одні в пустельне місце і трохи відпочиньте (бо приходило й відходило багато народу, і їм нíколи було й поїсти). І вони відпливли човном у пустельне місце одні.

Пов'язані відео