І багато навчав їх притчами і казав їм у Своєму навчанні:
Слухайте: ось вийшов сіяч сіяти.
І коли сіяв, одне впало край дороги, і прилетіли пташки небесні і поклювали його.
Інше впало на кам’янистий грунт, де було небагато землі, і відразу проросло, бо земля була неглибока.
Коли ж зійшло сонце, було обпалене і, не маючи кореня, засохло.
Ще інше впало в терен, і терен виріс і заглушив його, і воно не дало плоду.
Ще інше впало в добрий грунт і дало плід, що ріс і зростав, і принесло яке тридцять, яке шістдесят, а яке сто.
І сказав їм: Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!
Коли Він залишився на самоті, ті, що оточували Його, разом із Дванадцятьма запитали Його про цю притчу.
Він сказав їм: Вам дано пізнати таємницю Царства Божого, а тим, зовнішнім, усе говориться притчами,
щоб вони дивились-дивились — і не бачили, слухали-слухали — і не розуміли, щоб не навернулись і їм не простилися гріхи.
І сказав їм: Ви не розумієте цієї притчі? Як же ви зрозумієте всі інші притчі?
Сіяч сіє слово.
Те, що край дороги, де сіється слово, означає тих, до кого, коли почують, відразу приходить сатана і викрадає слово, посіяне в їхніх серцях.
Так само й посіяне на кам’янистому грунті означає тих, які, коли почують слово, відразу з радістю приймають його,
та не мають в собі кореня і недовговічні; потім, коли настають утиски чи гоніння за слово, відразу спокушаються.
А посіяне в терен означає тих, які чують слово,
але турботи цього світу, оманливість багатства та бажання інших речей, входячи в них, заглушають слово, і воно стає безплідним.
Посіяне ж у добрий грунт означає тих, які чують слово й приймають його, і приносять плід які тридцять, які шістдесят, а які сто.
Біблія
Біблія для діточок
