Тому Царство Небесне подібне до царя, який захотів здійснити розрахунки зі своїми слугами.
І коли він почав здійснювати розрахунки, привели до нього одного, який був винен йому десять тисяч талантів.
І оскільки той не міг заплатити, то його господар наказав продати його, і його дружину, і дітей, і все, що він мав, і заплатити.
Тоді той раб упав і, вклоняючись йому, сказав: Господарю, потерпи мені, і я все заплачу тобі.
Господар, зжалившись над тим рабом, відпустив його і простив йому борг.
А той раб, вийшовши, зустрів одного зі своїх співрабів, який був винен йому сто динаріїв, і, схопивши його, став душити, кажучи: Заплати мені те, що винен.
Тоді його співраб упав йому в ноги і, благаючи його, сказав: Потерпи мені, і я все заплачу тобі.
Та він не схотів, а пішов і посадив його у в’язницю, доки той не віддасть борг.
Його співраби, побачивши, що сталося, дуже засмутились і прийшли й розповіли своєму господарю про все, що сталося.
Тоді його господар покликав його і каже йому: Злий рабе! Я простив тобі увесь той борг, бо ти ублагав мене.
То чи не слід було й тобі змилуватися над своїм співрабом, як і я змилувався над тобою?
І, розгнівавшись, його господар віддав його мучителям, доки той не віддасть йому весь борг.
Так і Мій Небесний Отець зробить з вами, якщо ви не простите від свого серця кожен своєму брату його провин.