Матвія 17:14-27

Коли вони прийшли до народу, підійшов до Нього один чоловік і, ставши перед Ним на коліна, сказав: Господи, змилуйся над моїм сином, бо він лунатик і тяжко страждає; бо часто кидається у вогонь і часто у воду. Я приводив його до Твоїх учнів, та вони не змогли зцілити його. Ісус сказав у відповідь: О, роде невіруючий і розбещений! Доки Я буду з вами? Доки Я буду терпіти вас? Приведіть його сюди до Мене! І Ісус заборонив йому, і біс вийшов з нього, — і хлопець у ту ж мить зцілився. Тоді учні підійшли до Ісуса наодинці і сказали: Чому ми не могли вигнати його? Ісус сказав їм: Через ваше невір’я. Бо істинно вам кажу: якщо матимете віру з гірчичне зерно, то скажете цій горі: Пересунься звідси туди, — і вона пересунеться; і нічого не буде для вас неможливого. Цей же рід виходить не інакше, як від молитви й по́сту. Під час їхнього перебування в Галілеї Ісус сказав їм: Син Людський буде виданий у руки людей, і вони вб’ють Його, та на третій день Він воскресне. І учні дуже засмутилися. Коли ж вони прийшли в Капернаум, до Петра підійшли збирачі дидрахм і сказали: Чи не заплатить ваш Учитель дидрахм? Той каже: Так. А коли ввійшов у дім, Ісус випередив його, кажучи: Як ти думаєш, Симоне, царі земні з кого стягують мито чи податки: зі своїх синів чи з чужих? Петро каже Йому: З чужих. Ісус сказав йому: Значить, сини звільнені. Але щоб нам не спокусити їх, піди до моря, закинь гачок і візьми першу спійману рибину, відкрий їй рот, і знайдеш статир. Візьми його і дай їм за Мене й за себе.

Безплатні плани читання та молитовні роздуми до Матвія 17:14-27