І встало все їхнє зборище і повело Його до Пілата.
I почали звинувачувати Його, кажучи: Ми виявили, що Він зводить народ і забороняє платити податки кесарю, називаючи Себе Христом-Царем.
Пілат запитав Його: Ти Цар іудейський? Він сказав йому у відповідь: Ти сам кажеш.
Пілат сказав первосвященникам і народу: Я не знаходжу ніякої вини в цьому чоловікові.
Та вони ще дужче стали казати: Він підбурює народ, навчаючи по всій Iудеї, почавши з Галілеї і до цього місця.
Пілат, почувши про Галілею, запитав, чи цей чоловік галілеянин.
I, дізнавшись, що Він з володінь Iрода, відіслав Його до Iрода, який у ті дні теж був у Єрусалимі.
Iрод, побачивши Iсуса, дуже зрадів, бо давно хотів побачити Його, тому що багато чув про Нього і сподівався побачити від Нього якесь чудо.
I ставив Йому багато питань, та Він нічого не відповідав йому.
Первосвященники ж і книжники стояли і несамовито звинувачували Його.
А Iрод зі своїми воїнами, зневаживши Його й насміявшись над Ним, одягнув Його в розкішний одяг і послав Його назад до Пілата.
I стали в той день Пілат і Iрод друзями між собою, бо раніше були у ворожнечі один з одним.
Пілат же, скликавши первосвященників, начальників і народ,
сказав їм: Ви привели до мене цього чоловіка як такого, що зводить народ. I ось я, допитавши Його перед вами, не знайшов у цьому чоловікові ніякої вини з того, у чому ви звинувачуєте Його.
Так само й Iрод, бо я посилав вас до нього, і ось нічого, вартого смерті, не зроблено Ним.
Тож покараю Його і звільню
(а йому необхідно було на свято звільняти їм одного в’язня).
Та вони закричали всі разом: Геть Його, а звільни нам Варавву!
(який за повстання і вбивство, скоєні в місті, був посаджений у в’язницю).
Пілат же, бажаючи звільнити Iсуса, знову заговорив до них.
Та вони кричали: Розіпни, розіпни Його!
Він утретє сказав їм: Яке ж зло Він зробив? Я не знайшов у Ньому нічого, вартого смерті. Тож покараю Його і звільню.
Та вони наполегливо продовжували вимагати гучними голосами розіп’ясти Його, і крики їх і первосвященників перемогли.
I Пілат присудив, щоб було за їхнім проханням:
звільнив їм посадженого у в’язницю за повстання і вбивство, якого вони просили, а Iсуса видав у їхню волю.
I коли Його повели, то затримали одного Симона кірінеянина, що йшов із села, і поклали на нього хрест, щоб він ніс за Iсусом.