Коли щодня Я був з вами у Храмі, ви не простягали рук до Мене, але тепер ваш час і влада темряви.
I вони, взявши Його, повели і привели Його в дім первосвященника. Петро ж ішов слідом здаля.
Коли вони розпалили вогнище посередині двору і сіли разом, сів серед них і Петро.
Побачила його одна служниця, як він сидів біля вогню, і, вдивившись у нього, сказала: I цей був з Ним.
Та він зрікся Його, сказавши: Жінко, я не знаю Його.
Трохи згодом побачив його інший і сказав: I ти один з них. Та Петро сказав: Чоловіче, я не з них.
Минуло близько однієї години, і хтось інший твердив, кажучи: Точно, і цей був з Ним, бо він галілеянин.
Та Петро сказав: Чоловіче, я не знаю, про що ти говориш. I відразу, ще він говорив, заспівав півень.
Тут Господь обернувся і поглянув на Петра. I згадав Петро слова Господа, як Він сказав йому: Перш ніж заспіває півень, ти тричі зречешся Мене.
I, вийшовши назовні, Петро гірко заплакав.
А люди, що тримали Iсуса, насміхались над Ним і били Його