Луки 10:25-42

I ось устав один законник і, спокушаючи Його, сказав: Учителю, що мені зробити, щоб успадкувати вічне життя? Він же сказав йому: Що написано в Законі? Як читаєш? Той сказав у відповідь: Люби Господа, свого Бога, усім своїм серцем, і всією своєю душею, і всією своєю силою, і всім своїм розумом, і свого ближнього, як самого себе. Iсус сказав йому: Правильно ти відповів. Так роби, і будеш жити. Та він, бажаючи виправдати себе, сказав Iсусу: А хто мій ближній? На це Iсус сказав: Один чоловік ішов з Єрусалима в Єрихон і попався розбійникам, які роздягнули його, побили і пішли, залишивши його напівмертвим. Випадково тією дорогою ішов один священник і, побачивши його, пройшов мимо з протилежного боку. Так само й левит, опинившись на тому місці, підійшов, подивився й пройшов мимо з протилежного боку. А один самаря´нин, проїжджаючи, натрапив на нього, і, побачивши його, зжалився. I, підійшовши, перев’язав йому рани, поливаючи оливою і вином, і, посадивши його на свого осла, привіз його в заї́зд, і попіклувався про нього. А наступного дня, від’їжджаючи, вийняв два динарії, дав хазяїну заї́зду і сказав йому: Попіклуйся про нього, а що тільки витратиш більше, я при поверненні віддам тобі. Отже, хто з цих трьох, по-твоєму, був ближнім тому, хто попався розбійникам? Він сказав: Той, що виявив йому милість. Тоді Iсус сказав йому: Iди і ти роби так само. Коли вони йшли, Він увійшов в одне село, і одна жінка на ім’я Марфа прийняла Його у свій дім. У неї була сестра, яку звали Марія, яка сіла біля ніг Iсуса і слухала Його слово. Марфа ж клопоталася про велике частування і, підійшовши, сказала: Господи, невже Тобі байдуже, що моя сестра залишила мене одну прислуговувати? Скажи їй, щоб допомогла мені. Та Iсус сказав їй у відповідь: Марфо, Марфо! Ти турбуєшся й хвилюєшся про багато чого, а тільки одне потрібно. Марія ж вибрала добру частку, яка не забереться в неї.