Луки 1:26-56

На шостий місяць був посланий ангел Гавриїл від Бога в галілейське місто під назвою Назарет до діви, зарученої з чоловіком з дому Давида на ім’я Йосип; звали ту діву Марія. Ангел, увійшовши до неї, сказав: Вітаю тебе, обдарована благодаттю! Господь з тобою! Благословенна ти серед жінок! Вона ж, побачивши його, стривожилась від його слів і стала міркувати, що значить це привітання. Ангел сказав їй: Не бійся, Маріє, бо ти знайшла благовоління у Бога. I ось ти зачнеш в утробі, і народиш сина, і даси Йому ім’я Iсус. Він буде великим і буде названий Сином Всевишнього, і Господь Бог дасть Йому престол Його батька Давида, і Він царюватиме над домом Якова вічно, і Його царству не буде кінця. Марія ж сказала ангелу: Як це буде, коли я чоловіка не пізнала? Ангел сказав їй у відповідь: Святий Дух зійде на тебе, і сила Всевишнього отінить тебе, тому й Святе, що народиться від тебе, буде назване Сином Божим. Он і Єлизавета, твоя родичка, яку називають безплідною, і та зачала сина у своїй старості, і вона вже на шостому місяці. Бо для Бога нічого не буде неможливим. Марія сказала: Ось я раба Господня; хай буде мені за твоїм словом. I ангел від неї пішов. У ті дні Марія встала й пішла з поспіхом в нагір’я, в місто Iудине, і ввійшла в дім Захарії, і привітала Єлизавету. Коли Єлизавета почула привітання Марії, заграло дитя в її утробі, і Єлизавета наповнилася Святим Духом і вигукнула гучним голосом: Благословенна ти серед жінок і благословенний плід твоєї утроби! I як це мені таке випало, що до мене прийшла мати мого Господа? Бо ось коли звук твого привітання дійшов до моїх вух, заграло від радості дитя в моїй утробі. I блаженна та, яка повірила, що буде здійснення сказаного їй від Господа. I сказала Марія: Величає душа моя Господа, і зрадів мій дух моєму Спасителю Богу, тому що Він зглянувся на скромність Своєї раби; бо ось віднині всі роди називатимуть мене блаженною, тому що Сильний зробив мені величне, і Його ім’я — святе, і Його милість з роду в рід до тих, що бояться Його. Він зробив могутнє Своєю рукою, розігнав гордих у помислах їхнього серця; скинув володарів з престолів і підніс скромних; голодних наповнив добром, а багатих відіслав ні з чим; допоміг Своєму слузі Iзраїлю, згадавши про милість (як сказав нашим отцям) Аврааму і його нащадкам навіки. I пробула Марія з нею близько трьох місяців, і повернулася додому.