Луки 1:1-23

Луки 1:1-23 НУП

О скільки багато хто брався складати розповідь про добре відомі серед нас події, як передали нам ті, що від початку були очевидцями й служителями Слова, то вирішив і я, ретельно дослідивши все від початку, по порядку описати тобі, вельмишановний Феофіле, щоб ти взнав достовірність слів, у яких був наставлений. У дні іудейського царя Iрода був один священник з Авієвої черги на ім’я Захарія; його дружина була з дочок Аарона, і звали її Єлизавета. Обоє вони були праведними перед Богом, живучи за всіма заповідями й вимогами Господніми бездоганно. У них не було дітей, тому що Єлизавета була безплідна, і обоє вони були похилого віку. Одного разу, коли Захарія у порядку своєї черги виконував священницькі обов’язки перед Богом, за звичаєм священства випало йому за жеребом увійти в Храм Господній і покадити. А вся безліч народу молилась надворі під час кадіння. I ось з’явився йому ангел Господній, стоячи праворуч від кадильного жертовника. Захарія, побачивши його, стривожився, і на нього напав страх. Та ангел сказав йому: Не бійся, Захаріє, бо твоя молитва почута, і твоя дружина Єлизавета народить тобі сина, і ти даси йому ім’я Iоан. I буде тобі радість і веселість, і його народженню багато хто зрадіє. Бо він буде великим перед Господом, і не питиме ні вина, ні сікери, і Святим Духом наповниться ще з утроби своєї матері. I багатьох синів Iзраїля наверне до Господа, їхнього Бога. Він піде перед Ним у дусі й силі Iллі, щоб повернути серця батьків до дітей і неслухняних — до мудрості праведних, щоб приготувати Господу народ підготовлений. Захарія сказав ангелу: Звідки я це знатиму? Адже я старий, і моя дружина похилого віку. Ангел сказав йому у відповідь: Я Гавриїл, що стою перед Богом; я посланий проговорити до тебе й звістити тобі цю добру новину. I ось ти будеш мовчати і не зможеш говорити до того дня, коли це станеться, за те, що ти не повірив моїм словам, які збудуться свого часу. Тим часом люди чекали Захарію і дивувалися, що він бариться у Храмі. Він же, вийшовши, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що він бачив у Храмі видіння; і він пояснював їм знаками і залишався німим. А коли дні його служіння скінчилися, він пішов додому.

Прочитати Луки 1