Після цього Ісус ходив по Галілеї, бо по Іудеї не хотів ходити, тому що іудеї хотіли Його вбити.
Наближалося ж іудейське свято Кучок.
Тоді Його брати сказали Йому: Піди звідси і йди в Іудею, щоб і Твої учні побачили діла, які Ти робиш.
Бо ніхто не робить щось таємно, коли сам прагне бути відомим. Якщо Ти робиш такі діла, то яви Себе світу.
Бо і Його брати не вірували в Нього.
Та Ісус каже їм: Мій час ще не прийшов, а для вас час завжди слушний.
Світ не може ненавидіти вас, а Мене ненавидить, бо Я свідчу про нього, що його діла злі.
Ви підіть на це свято, а Я ще не піду на це свято, бо Мій час ще не сповнився.
Сказавши їм це, Він залишився в Галілеї.
Коли ж Його брати пішли, тоді й Він пішов на свято, але не явно, а ніби таємно.
Іудеї ж шукали Його на святі й казали: Де Він?
І було багато розмов про Нього в народі. Одні казали: Він добрий, — а інші казали: Ні, Він вводить в оману народ.
Проте ніхто не говорив про Нього відкрито через страх перед іудеями.
А в середині свята Ісус увійшов у Храм і почав навчати.
Іудеї ж дивувалися й казали: Звідки у Нього вченість, коли Він не вчився?
Ісус сказав їм у відповідь: Моє вчення — не Моє, а Того, Хто Мене послав.
Хто хоче чинити Його волю, той дізнається про це вчення, чи воно від Бога, чи Я Сам від Себе говорю.
Хто говорить сам від себе, той шукає слави собі, а Хто шукає слави Тому, Хто Його послав, Той істинний, і немає в Ньому неправедності.
Чи не Мойсей дав вам Закон? Та ніхто з вас не виконує Закон. За що ви хочете вбити Мене?
Народ сказав у відповідь: У Тобі біс. Хто хоче вбити Тебе?
Ісус сказав їм у відповідь: Одне діло Я зробив, і всі ви дивуєтеся.
Тому Мойсей і дав вам обрізання (хоча воно не від Мойсея, а від отців), і в суботу ви обрізаєте людину.
Якщо людина приймає обрізання в суботу, щоб не порушився Закон Мойсея, то чому на Мене лютуєте, що Я всю людину уздоровив у суботу?
Не судіть за зовнішністю, а судіть судом праведним.