Коли ж Ісус побачив, що плаче вона і плачуть іудеї, які прийшли з нею, то застогнав духом, і стривожився,
і сказав: Де ви поклали його? Вони кажуть Йому: Господи, піди й подивися.
Ісус просльозився.
Тоді іудеї сказали: Бач, як він любив його.
А деякі з них сказали: Чи не міг Той, що відкрив очі сліпому, зробити так, щоб і цей не помер?
Ісус же, знову стогнучи в Собі, приходить до гробниці. Це була печера, і до неї прилягав камінь.
Ісус каже: Заберіть камінь. Марфа, сестра померлого, каже Йому: Господи, він уже смердить, бо вже чотири дні, як у гробниці.
Ісус каже їй: Чи не сказав Я тобі, що, коли повіриш, побачиш славу Божу?
Тоді забрали камінь від печери, де лежав померлий. Ісус же звів очі вгору й сказав: Отче, дякую Тобі, що Ти почув Мене.
Я і знав, що Ти завжди чуєш Мене, але сказав це ради людей, які стоять навколо, щоб вони повірили, що Ти Мене послав.
Сказавши це, Він вигукнув гучним голосом: Лазарю, виходь!
І вийшов померлий, зв’язаний по руках і ногах поховальними пеленами, а обличчя його було обв’язане хусткою. Ісус каже їм: Розв’яжіть його, нехай іде.
Тоді багато хто з іудеїв, які прийшли до Марії і побачили, що зробив Ісус, увірували в Нього.
Біблія
Біблія для діточок
