Сказавши це, вона пішла й покликала тайкома свою сестру Марію, кажучи: Учитель прийшов і кличе тебе.
Та, як тільки почула про це, швидко встала й пішла до Нього.
Ісус же ще не зайшов у село, а був на тому місці, де зустріла Його Марфа.
Тоді іудеї, які були з нею в домі і втішали її, побачивши, що Марія швидко встала й вийшла, пішли за нею, кажучи: Вона пішла до гробниці, щоб там поплакати.
Марія ж, коли прийшла туди, де був Ісус, і побачила Його, впала Йому в ноги і сказала Йому: Господи, якби Ти був тут, то не помер би мій брат.
Коли ж Ісус побачив, що плаче вона і плачуть іудеї, які прийшли з нею, то застогнав духом, і стривожився,
і сказав: Де ви поклали його? Вони кажуть Йому: Господи, піди й подивися.
Ісус просльозився.
Тоді іудеї сказали: Бач, як він любив його.
А деякі з них сказали: Чи не міг Той, що відкрив очі сліпому, зробити так, щоб і цей не помер?
Ісус же, знову стогнучи в Собі, приходить до гробниці. Це була печера, і до неї прилягав камінь.
Ісус каже: Заберіть камінь. Марфа, сестра померлого, каже Йому: Господи, він уже смердить, бо вже чотири дні, як у гробниці.
Ісус каже їй: Чи не сказав Я тобі, що, коли повіриш, побачиш славу Божу?
Тоді забрали камінь від печери, де лежав померлий. Ісус же звів очі вгору й сказав: Отче, дякую Тобі, що Ти почув Мене.
Я і знав, що Ти завжди чуєш Мене, але сказав це ради людей, які стоять навколо, щоб вони повірили, що Ти Мене послав.
Сказавши це, Він вигукнув гучним голосом: Лазарю, виходь!
І вийшов померлий, зв’язаний по руках і ногах поховальними пеленами, а обличчя його було обв’язане хусткою. Ісус каже їм: Розв’яжіть його, нехай іде.
Тоді багато хто з іудеїв, які прийшли до Марії і побачили, що зробив Ісус, увірували в Нього.
Та деякі з них пішли до фарисеїв і розказали їм, що зробив Ісус.
Тоді первосвященники й фарисеї зібрали Синедріон і сказали: Що нам робити? Цей Чоловік чинить багато чудес.
Якщо залишимо Його так, то всі увірують у Нього, і прийдуть римляни і захоплять і наше місце, і народ.
А один з них, Каяфа, який був того року первосвященником, сказав їм: Ви нічого не розумієте
і не думаєте про те, що для нас краще, щоб одна людина померла за народ, а не щоб увесь народ загинув.
Це він сказав не сам від себе, але, будучи того року первосвященником, передрік, що Ісус мав померти за народ;
і не тільки за народ, а щоб і розсіяних дітей Божих зібрати воєдино.
З того дня вони змовилися вбити Його.
Тому Ісус уже не ходив серед іудеїв відкрито, а пішов звідти в місцевість поблизу пустелі, в місто, яке називається Єфрем, і там знаходився зі Своїми учнями.