Бо ви підійшли не до відчутної на дотик гори, яка палала вогнем, не до мороку, й темряви, й бурі,
не до трубного звуку й голосу слів, про який ті, що чули, просили, щоб більше не говорилося до них слово.
Бо вони не могли витримати того, що наказувалось: Якщо й звір доторкнеться до гори, то нехай буде побитий камінням чи застрілений стрілою.
І таке страшне було те видовище, що Мойсей сказав: Я в страху і тремтінні.
А ви підійшли до гори Сіон, і до міста Бога живого, до небесного Єрусалима, і до безлічі ангелів,
до загального зібрання і Церкви первістків, записаних на небесах, і до Бога, судді всіх, і до духів праведників, які стали досконалими,
і до посередника Нового Завіту Ісуса, і до крові кроплення, яка говорить краще, ніж Авелева.
Дивіться, не відцурайтесь від Того, Хто говорить; бо якщо ті не уникли кари, відцуравшись від того, хто промовляв на землі, то тим більше ми не уникнемо, якщо відвернемось від Того, Хто промовляє з небес.
Тоді Його голос захитав землю, а тепер Він пообіцяв, кажучи: Ще раз Я затрясу не тільки землю, а й небо.
А «ще раз» указує на усунення хиткого, як створеного, щоб залишилося непохитне.
Тому, приймаючи непохитне царство, тримаймося благодаті, якою служíмо Богу угодно з благоговінням і страхом.
Бо наш Бог — нищівний вогонь.