Коли ж їх відпустили, вони прийшли до своїх і розповіли про все, що сказали їм первосвященники й старійшини.
Почувши це, вони однодушно піднесли голос до Бога і сказали: Владико! Ти Бог, Який створив небо, і землю, і море, і все, що в них;
Який вустами Свого слуги Давида сказав: Чому шаленіють язичники і народи замишляють марне?
Устають царі землі, і князі збираються разом проти Господа і проти Його Христа.
Бо справді зібралися проти Твого святого Сина Ісуса, Якого Ти помазав, Ірод і Понтій Пілат з язичниками і народом ізраїльським,
щоб зробити те, чому Твоя рука і Твій задум наперед призначили статися.
І тепер, Господи, подивися на їхні погрози і дай Твоїм рабам з усією сміливістю говорити Твоє слово,
в той час як Ти простягаєш Свою руку на вчинення зцілень, знамень і чудес ім’ям Твого святого Сина Ісуса.
І коли вони помолилися, затряслося місце, на якому вони були зібрані, і всі наповнилися Святим Духом і стали говорити слово Боже зі сміливістю.
У зібрання ж тих, що увірували, було одне серце й душа, і ні один нічого зі свого майна не називав своїм, а все в них було спільне.
І апостоли з великою силою давали свідчення про воскресіння Господа Ісуса, і велика благодать була на всіх них.
Бо не було серед них нікого нужденного; бо всі, що були власниками земель чи домів, продавали їх, і приносили ціну проданого,
і клали до ніг апостолів, і кожному роздавалося, яка в кого була потреба.
Так Іосія, прозваний апостолами Варнавою (що в перекладі означає «син утіхи»), левит, родом кіпрянин,
у якого було поле, продав його, приніс гроші і поклав до ніг апостолів.
Біблія
Біблія для діточок
