Дії Апостолів 26:12-32

Дії Апостолів 26:12-32 НУП

Для цього йдучи в Дамаск із владою і повноваженням від первосвященників, опівдні, царю, я побачив у дорозі світло з неба, яскравіше за сонячне сяйво, яке осяяло мене і тих, що йшли зі мною. Усі ми впали на землю, і я почув голос, що говорив до мене і казав єврейською мовою: Савле, Савле, що ти гониш Мене? Важко тобі йти проти рожна. Я сказав: Хто Ти, Господи? Він сказав: Я Ісус, Якого ти гониш. Але підведися і стань на свої ноги, бо для того Я і з’явився тобі, щоб призначити тебе служителем і свідком того, що ти бачив, і того, як Я з’явлюся тобі, визволяючи тебе від іудейського народу і від язичників, до яких Я тепер посилаю тебе відкрити їм очі і навернути їх від темряви до світла і від влади сатани до Бога, щоб вони вірою в Мене отримали прощення гріхів і спадщину серед освячених. Тому, царю Агріппо, я не став противитися небесному видінню, але спочатку в Дамаску і Єрусалимі, потім по всій землі Іудейській і язичникам проповідував, щоб вони покаялись і навернулись до Бога, роблячи діла, гідні покаяння. За це іудеї схопили мене в Храмі і намагалися вбити. Але отримавши допомогу від Бога, я до цього дня стою і свідчу малому й великому, не кажучи нічого, крім того, що говорили пророки й Мойсей, що так має бути: що Христос мав постраждати і що, першим воскресши з мертвих, мав звістити світло іудейському народу і язичникам. Коли він так захищався, Фест сказав гучним голосом: Ти божевільний, Павле! Велика вченість доводить тебе до божевілля! — Я не божевільний, вельмишановний Фесте, — сказав він, — а кажу слова істини й здорового глузду. Бо знає про це цар, перед яким я сміливо й говорю. Я ніяк не вірю, щоб від нього щось із цього втаїлося, бо це не в кутку відбувалося. Чи віриш ти, царю Агріппо, пророкам? Я знаю, що віриш. Агріппа сказав Павлу: Ти трохи не переконуєш мене стати християнином. Павло сказав: Благав би я Бога, щоб трохи чи багато, не тільки ти, а й усі, що слухають мене сьогодні, стали такими, як я, окрім цих кайданів. Коли він сказав це, цар і правитель, Верніка і ті, що сиділи з ними, устали і, відійшовши вбік, говорили між собою: Цей чоловік не робить нічого вартого смерті чи кайданів. А Агріппа сказав Фесту: Цього чоловіка можна було б звільнити, якби він не апелював до кесаря.

Відео для Дії Апостолів 26:12-32