Для цього йдучи в Дамаск із владою і повноваженням від первосвященників,
опівдні, царю, я побачив у дорозі світло з неба, яскравіше за сонячне сяйво, яке осяяло мене і тих, що йшли зі мною.
Усі ми впали на землю, і я почув голос, що говорив до мене і казав єврейською мовою: Савле, Савле, що ти гониш Мене? Важко тобі йти проти рожна.
Я сказав: Хто Ти, Господи? Він сказав: Я Ісус, Якого ти гониш.
Але підведися і стань на свої ноги, бо для того Я і з’явився тобі, щоб призначити тебе служителем і свідком того, що ти бачив, і того, як Я з’явлюся тобі,
визволяючи тебе від іудейського народу і від язичників, до яких Я тепер посилаю тебе
відкрити їм очі і навернути їх від темряви до світла і від влади сатани до Бога, щоб вони вірою в Мене отримали прощення гріхів і спадщину серед освячених.
Тому, царю Агріппо, я не став противитися небесному видінню,
але спочатку в Дамаску і Єрусалимі, потім по всій землі Іудейській і язичникам проповідував, щоб вони покаялись і навернулись до Бога, роблячи діла, гідні покаяння.
За це іудеї схопили мене в Храмі і намагалися вбити.
Але отримавши допомогу від Бога, я до цього дня стою і свідчу малому й великому, не кажучи нічого, крім того, що говорили пророки й Мойсей, що так має бути:
що Христос мав постраждати і що, першим воскресши з мертвих, мав звістити світло іудейському народу і язичникам.
Коли він так захищався, Фест сказав гучним голосом: Ти божевільний, Павле! Велика вченість доводить тебе до божевілля! —
Я не божевільний, вельмишановний Фесте, — сказав він, — а кажу слова істини й здорового глузду.
Бо знає про це цар, перед яким я сміливо й говорю. Я ніяк не вірю, щоб від нього щось із цього втаїлося, бо це не в кутку відбувалося.
Чи віриш ти, царю Агріппо, пророкам? Я знаю, що віриш.
Агріппа сказав Павлу: Ти трохи не переконуєш мене стати християнином.
Павло сказав: Благав би я Бога, щоб трохи чи багато, не тільки ти, а й усі, що слухають мене сьогодні, стали такими, як я, окрім цих кайданів.
Коли він сказав це, цар і правитель, Верніка і ті, що сиділи з ними, устали
і, відійшовши вбік, говорили між собою: Цей чоловік не робить нічого вартого смерті чи кайданів.
А Агріппа сказав Фесту: Цього чоловіка можна було б звільнити, якби він не апелював до кесаря.