Тоді вони пішли назад у Єрусалим з гори, що називається Оливною, яка знаходиться поблизу́ Єрусалима на відстані суботнього шляху.
І, коли прийшли, піднялись у горницю, де й перебували: Петро, і Яків, і Іоан, і Андрій, Филип і Хома, Варфоломій і Матвій, Яків Алфеїв, і Симон Зилот, і Іуда Яковів.
Усі вони однодушно постійно пробували в молитві й благанні разом із жінками і Марією, матір’ю Ісуса, і з Його братами.
У ті дні Петро встав посеред учнів (а кількість людей разом була близько ста двадцяти) і сказав:
Мужі-браття! Мало збутися те в Писанні, що Святий Дух передрік устами Давида про Іуду, який був провідником тих, що взяли Ісуса.
Бо він був зарахований до нас і отримав жереб цього служіння.
Він же придбав землю за неправедну плату і, впавши головою вниз, лопнув посередині, і всі його нутрощі випали.
І це стало відомо всім мешканцям Єрусалима, так що та земля на їхній власній мові названа «Акелдама», тобто «Земля крові».
Бо в книзі Псалмів написано: Нехай буде пустим його житло, і нехай не буде в ньому мешканця, — і: Його положення нехай займе інший.
Отже, треба, щоб один із тих мужів, які ходили з нами весь час, коли серед нас входив і виходив Господь Ісус,
починаючи від Іоанового хрещення і до того дня, у який Він вознісся від нас, був разом з нами свідком Його воскресіння.
І поставили двох: Йосипа, званого Варсавою, якого прозвали Юстом, і Матфія.
І помолились, і сказали: Ти, Господи, серцезнавче всіх, покажи з цих двох одного, кого Ти вибрав