2 Тимофія 4:1-11

Тож заклинаю тебе перед Богом і Господом Ісусом Христом, Який буде судити живих і мертвих при Своєму з’явленні і в Своєму Царстві, проповідуй слово, наполягай вчасно і невчасно, докоряй, забороняй, умовляй з усім довготерпінням і навчанням. Бо буде час, коли здорового вчення приймати не будуть, а за своїми похотями будуть намножувати собі вчителів, щоб лоскотати собі слух, і відвернуть слух від істини, і повернуться до байок. Ти ж будь тверезим в усьому, терпи труднощі, здійснюй працю благовісника, виконуй своє служіння. Бо я вже стаю узливанням і час мого відходу настав. Доброю боротьбою я боровся, шлях скінчив, віру зберіг. А тепер зберігається для мене вінець праведності, якого дасть мені Господь, праведний суддя, у той день; і не тільки мені, а й усім, хто полюбив Його з’явлення. Постарайся прийти до мене скоро, бо Димас залишив мене, полюбивши теперішній світ, і пішов у Фессалоніку, Крискент — у Галатію, Тит — у Далматію. Один Лука зі мною. Марка візьми й приведи з собою, бо він потрібний мені для служіння.