2 Коринфян 8:1-24

2 Коринфян 8:1-24 НУП

Повідомляємо вам, брати, про благодать Божу, дану церквам Македонським, що у великому випробуванні скорботою їхня безмірна радість і їхня глибока бідність виразилися в багатстві їхньої щедрості. Бо вони добровільні по силі й понад силу (я свідок): вони з великим благанням просили нас, щоб ми прийняли дар і допомогу для служіння святим. Навіть не так, як ми сподівалися, а вони віддали самих себе насамперед Господу, а потім з волі Божої і нам. Так що ми попросили Тита, щоб як він почав, так і закінчив збирати у вас і цей дар. А як ви багаті усім: вірою, і словом, і знанням, і всякою старанністю, і своєю любов’ю до нас, — так щоб були багаті і цим даром. Кажу це не в якості наказу, а старанністю інших випробовую щирість і вашої любові. Бо ви знаєте благодать нашого Господа Ісуса Христа, що Він, будучи багатим, збіднів ради вас, щоб ви через Його бідність стали багатими. І про це висловлюю думку, бо це корисно вам, які ще з минулого року почали не тільки робити, а й бажати. А тепер закінчіть і саме діло, щоб, як була охота бажати, так щоб було й закінчення з того, що маєте. Бо якщо є охота, то вона приймається залежно від того, хто скільки має, а не скільки не має. Не кажу, щоб одним було полегшення, а вам обтяження, а щоб було рівномірно: у теперішній час щоб ваш достаток був для їхнього нестатку, щоб і їхній достаток був для вашого нестатку, щоб була рівномірність, як написано: Хто зібрав багато, не мав зайвого, і хто зібрав мало, не мав нестачі. Подяка Богу, що вклав у серце Тита таку саму старанну турботу про вас. Бо він то прийняв наше благання, та, будучи дуже старанним, пішов до вас добровільно. З ним ми послали брата, якого хвалять по всіх церквах за проповідь Євангелія; і не тільки це, а який і обраний церквами бути нашим супутником з цим даром, який ми доставляємо на славу Самого Господа і на свідчення вашої охоти, уникаючи того, щоб хтось не звинуватив нас при такій великій кількості пожертвувань, які ми доставляємо, дбаючи про добро не тільки перед Господом, а й перед людьми. З ними ми послали нашого брата, старанність якого ми багато разів багато в чому випробували і який тепер значно старанніший через велику впевненість у вас. Що стосується Тита, то це мій товариш і співпрацівник для вас; а наші брати — це посланці церков, слава Христова. Тож дайте їм і перед церквами доказ вашої любові і нашої похвальби вами.