2 Коринфян 12:4-13

2 Коринфян 12:4-13 НУП

що вона була підхоплена в рай і почула невимовні слова, яких людині не можна розказати. Такою людиною похвалюся, а собою не буду хвалитись, хіба що своїми немочами. Бо якщо я схочу похвалитися, то не буду безумним, бо скажу правду; та я утримуюсь, щоб ніхто не подумав про мене понад те, що бачить у мені чи що чує від мене. А щоб я не підносився через надзвичайність одкровень, дана була мені колючка в плоть, ангел сатани, щоб бити мене, щоб я не величався. Тричі благав я Господа про те, щоб він відступив від мене. Та Господь сказав мені: Досить для тебе Моєї благодаті, бо Моя сила проявляється в немочі. Тож я краще з великою охотою буду хвалитися своїми немочами, щоб поселилась у мені сила Христова. Тому я знаходжу задоволення в немочах, у кривдах, у бідах, у гоніннях, у тісноті за Христа, бо коли я немічний, тоді я сильний. Я став безумним, хвалячись; це ви мене змусили до цього. Ви повинні були хвалити мене, бо я нічим не поступаюсь перед найвищими апостолами, хоча я й ніщо. Ознаки апостола були виявлені серед вас з усім терпінням у знаменнях, чудесах і силах. Бо чого у вас менше, ніж в інших церков? Хіба тільки того, що сам я не обтяжував вас. Простіть мені таку кривду.