2 Коринфян 1:3-11

Благословенний Бог і Отець нашого Господа Ісуса Христа, Отець милосердя і Бог усякої втіхи, Який утішає нас в усій нашій скорботі, щоб і ми могли втішати тих, що в усякій скорботі, тією втіхою, якою Бог утішає нас самих. Бо як примножуються в нас страждання Христа, так через Христа примножується і наша втіха. Якщо ж ми зазнаємо скорбот, то це ради вашої втіхи й спасіння, що діє у перенесенні тих само страждань, якими й ми страждаємо; якщо утішаємося, то це ради вашої втіхи й спасіння. І наша надія щодо вас тверда, знаючи, що як ви є учасниками страждань, так будете й учасниками втіхи. Бо ми не хочемо, брати, щоб ви не знали про нашу скорботу, яка сталася з нами в Асії, що ми були надзвичайно обтяжені понад силу, так що й втратили надію залишитися в живих, а самі в собі мали смертний вирок, щоб надіятися не на себе, а на Бога, що воскрешає мертвих, Який врятував нас від такої близької смерті і рятує, на Якого надіємося, що і ще врятує, при допомозі і вашої молитви за нас, щоб за дароване нам завдяки багатьом від багатьох людей піднеслася подяка за нас.