Усі раби, які під ярмом, не-хай вважають своїх господарів гідними всякої пошани, щоб не хулилось ім’я Боже і вчення.
А ті, в кого господарі віруючі, хай не зневажають їх через те, що вони брати, а навпаки хай служать їм через те, що віруючими й улюбленими є ті, які отримують від них благодіяння. Навчай цьому і вмовляй.
Хто навчає іншому і не погоджується із здоровими словами нашого Господа Ісуса Христа і вченням, згідним із благочестям,
той гордий, нічого не знає, але хворий на суперечки й словесні змагання, від яких виникають заздрість, чвари, лайки, злі підозри,
пусті суперечки між людьми із зіпсованим розумом, позбавлених істини, які думають, що благочестя служить для прибутку. Віддаляйся від таких.
Великим же прибутком є благочестя із задоволеністю.
Бо ми нічого не принесли у світ, ясно, що нічого не можемо й винести з нього.
А маючи їжу та одяг, будьмо задоволені цим.
А ті, що хочуть бути багатими, впадають у спокусу, тенета й численні нерозумні й шкідливі похоті, які занурюють людей у пагубу й загибель.