Пресвітерів серед вас благаю я, співпресвітер, і свідок Христових страждань, і учасник слави, що має відкритися:
пасіть отару Божу, яка у вас, наглядаючи за нею не примусово, а добровільно, і не ради ганебної наживи, а охоче,
і не пануючи над спадщиною Божою, а подаючи приклад отарі.
А коли з’явиться Пастиреначальник, ви отримаєте нев’янучий вінець слави.
Так само молодші, коріться пресвітерам; усі ж, корячись один одному, одягніться в смирення, тому що Бог гордим противиться, а смиренним дає благодать.
Тож смиріться під сильну руку Божу, щоб Він підніс вас у свій час,
усі свої турботи поклавши на Нього, бо Він дбає про вас.
Будьте тверезі, пильнуйте, бо ваш противник диявол ходить, як рикаючий лев, шукаючи, кого б пожерти.
Протистаньте йому твердою вірою, знаючи, що такі самі страждання трапляються і з вашими братами у світі.
А Бог усієї благодаті, Який покликав нас у Свою вічну славу у Христі Ісусі, після вашого короткочасного страждання нехай Сам удосконалить вас, утвердить, зміцнить і укріпить.
Йому слава і влада на віки вічні! Амінь.
Через Силуана, вірного, як вважаю, брата, я коротко написав вам, вмовляючи й засвідчуючи, що це істинна благодать Божа, в якій ви стоїте.
Вітає вас вибрана разом з вами церква у Вавілоні і мій син Марк.
Привітайте один одного поцілунком любові. Мир вам усім, хто у Христі Ісусі! Амінь.