Що ж стосується ідоло-жертовного, то ми знаємо, що всі ми маємо знання. Знання робить гордим, а любов збудовує.
Хто ж думає, що він щось знає, той ще нічого не знає, як треба знати.
А хто любить Бога, той пізнаний Ним.
Отже, що стосується вживання в їжу ідоложертовного, то ми знаємо, що ідол у світі — ніщо і що немає іншого Бога, крім Одного.
Бо хоч і є так звані боги чи то на небі, чи то на землі (як є багато богів і багато господарів),
але в нас один Бог — Отець, від Якого все, і ми для Нього, і один Господь — Ісус Христос, через Якого все, і ми через Нього.
Та не в усіх таке знання; деякі й досі із совістю, що визнає ідолів, їдять м'ясо як ідоложертовне, і їхня совість, будучи немічною, оскверняється.
Їжа не наближає нас до Бога, бо ми ні кращі, якщо їмо, ні гірші, якщо не їмо.
Та стережіться, щоб ця ваша свобода не послужила спотиканням для немічних.
Бо якщо хтось побачить, що ти, маючи знання, возлежиш у капищі, то чи не буде заохочена його совість, як немічного, їсти ідоложертовне?
І від твого знання загине немічний брат, за якого помер Христос.
А грішачи так проти братів і ранячи їхню немічну совість, ви грішите проти Христа.
Тому, якщо їжа спокушає мого брата, я не буду їсти м’яса повік, щоб не спокусити мого брата.
Біблія
Біблія для діточок
