Брати, не будьте дітьми розумом; на зло будьте дітьми, а розумом будьте дорослими.
У Законі написано: Іншими мовами й іншими вустами буду говорити до цього народу, та вони й тоді не послухають Мене, — каже Господь.
Отже, мови служать знаменням не для віруючих, а для невіруючих; а пророцтво — не для невіруючих, а для віруючих.
Якщо ж уся церква збереться разом, і всі будуть говорити незнайомими мовами, і ввійдуть необізнані чи невіруючі, то чи не скажуть вони, що ви божевільні?
А якщо всі будуть пророкувати і ввійде хтось невіруючий чи необізнаний, то він усіма викривається, усіма судиться.
І так таємниці його серця стають явними, і так він, упавши ниць, поклониться Богу і скаже: Дійсно серед вас є Бог!
Як же бути, брати? Коли ви збираєтесь, у кожного з вас є псалом, є повчання, є мова, є одкровення, є тлумачення; усе хай буде для збудування.
Якщо хтось говорить незнайомою мовою, то хай говорять по двоє чи щонайбільше по троє, і то по черзі, а один хай тлумачить.
Якщо ж немає тлумача, то хай мовчить у церкві, а хай говорить собі і Богу.
І пророків хай говорить двоє чи троє, а інші хай розмірковують.
Якщо ж буде одкровення іншому, що сидить там, то перший хай мовчить.
Бо всі ви можете пророкувати по одному, щоб усі навчалися і всі вмовлялися.
І духи пророків коряться пророкам.
Тому що Бог не є Богом безладдя, а миру, як в усіх церквах у святих.
Ваші жінки в церквах хай мовчать, бо не дозволено їм говорити, а бути в покорі, як каже й Закон.
Якщо ж вони хочуть чомусь навчитися, то хай питають своїх чоловіків удома, бо непристойно жінкам говорити в церкві.
Чи від вас вийшло слово Боже? Чи до вас одних прийшло?
Якщо хтось вважає себе пророком чи духовним, то хай визнає, що те, що я пишу вам, є заповіді Господні.
Якщо ж хтось не розуміє, то хай собі не розуміє.
Отже, брати, ревно прагніть пророкувати, та не забороняйте говорити й мовами.
Тільки все хай буде пристойно й упорядковано.