Досягайте любові; ревно прагніть духовних дарів, а краще, щоб ви пророкували.
Бо хто говорить незнайомою мовою, той говорить не людям, а Богу; бо ніхто не розуміє його, а він духом говорить таємниці.
А хто пророкує, той говорить людям для збудування, наставляння й утішання.
Хто говорить незнайомою мовою, той збудовує себе, а хто пророкує, той збудовує церкву.
Я хочу, щоб усі ви говорили мовами, а краще, щоб ви пророкували; бо хто пророкує, є більшим від того, хто говорить мовами, хіба що він буде й тлумачити, щоб церква отримала збудування.
Та якщо я прийду до вас, брати, і буду говорити незнайомими мовами, то яку користь принесу вам, якщо не скажу вам чи одкровенням, чи знанням, чи пророцтвом, чи навчанням?
Навіть неживі предмети, що видають звук, чи то сопілка, чи кіфара, якщо не видадуть виразних тонів, як зрозуміють, що грається на сопілці чи на кіфарі?
І якщо труба видасть непевний звук, хто стане готуватись до бою?
Так і ви якщо не вимовите язиком зрозумілих слів, як зрозуміють, що говориться? Адже ви будете говорити на вітер.
Скільки, наприклад, є різних слів у світі, і жодне з них не без значення.
Якщо ж я не розумію значення слів, то я буду для того, хто говорить, іноземцем і той, хто говорить, буде для мене іноземцем.
Так і ви, оскільки ви ревно прагнете духовних дарів, старайтесь збагачуватися ними для збудування церкви.
Тому, хто говорить незнайомою мовою, хай молиться, щоб йому тлумачити.
Бо якщо я молюся незнайомою мовою, то мій дух молиться, а мій розум залишається безплідним.
Як же бути? Буду молитися духом і буду молитися й розумом; буду співати духом і буду співати й розумом.
Бо якщо ти будеш благословляти духом, то як той, що знаходиться в положенні необізнаного, скаже «амінь» на твою подяку, коли він не розуміє, що ти говориш?
Ти то добре дякуєш, але інший не збудовується.
Дякую моєму Богу, що я більше за всіх вас говорю мовами;
але в церкві хочу сказати п’ять слів своїм розумом, щоб наставити й інших, ніж безліч слів незнайомою мовою.
Брати, не будьте дітьми розумом; на зло будьте дітьми, а розумом будьте дорослими.
У Законі написано: Іншими мовами й іншими вустами буду говорити до цього народу, та вони й тоді не послухають Мене, — каже Господь.
Отже, мови служать знаменням не для віруючих, а для невіруючих; а пророцтво — не для невіруючих, а для віруючих.
Якщо ж уся церква збереться разом, і всі будуть говорити незнайомими мовами, і ввійдуть необізнані чи невіруючі, то чи не скажуть вони, що ви божевільні?
А якщо всі будуть пророкувати і ввійде хтось невіруючий чи необізнаний, то він усіма викривається, усіма судиться.
І так таємниці його серця стають явними, і так він, упавши ниць, поклониться Богу і скаже: Дійсно серед вас є Бог!
Як же бути, брати? Коли ви збираєтесь, у кожного з вас є псалом, є повчання, є мова, є одкровення, є тлумачення; усе хай буде для збудування.
Якщо хтось говорить незнайомою мовою, то хай говорять по двоє чи щонайбільше по троє, і то по черзі, а один хай тлумачить.
Якщо ж немає тлумача, то хай мовчить у церкві, а хай говорить собі і Богу.
І пророків хай говорить двоє чи троє, а інші хай розмірковують.
Якщо ж буде одкровення іншому, що сидить там, то перший хай мовчить.
Бо всі ви можете пророкувати по одному, щоб усі навчалися і всі вмовлялися.
І духи пророків коряться пророкам.
Тому що Бог не є Богом безладдя, а миру, як в усіх церквах у святих.
Ваші жінки в церквах хай мовчать, бо не дозволено їм говорити, а бути в покорі, як каже й Закон.
Якщо ж вони хочуть чомусь навчитися, то хай питають своїх чоловіків удома, бо непристойно жінкам говорити в церкві.
Чи від вас вийшло слово Боже? Чи до вас одних прийшло?
Якщо хтось вважає себе пророком чи духовним, то хай визнає, що те, що я пишу вам, є заповіді Господні.
Якщо ж хтось не розуміє, то хай собі не розуміє.
Отже, брати, ревно прагніть пророкувати, та не забороняйте говорити й мовами.
Тільки все хай буде пристойно й упорядковано.