До Римлян 8:24-26

Ми врятовані й маємо надію в серці. Та коли б ми могли бачити те, на що маємо надію, то вже не надія була б. Хто ж може сподіватися на те, що вже бачить? Оскільки ми сподіваємося на те, чого не бачимо, ми чекаємо його з терпінням. Так само й Дух приходить нам на допомогу, коли ми безсилі. Ми навіть не знаємо, за що маємо молитися, та Дух Сам заступається за нас перед Богом з таким зітханням, що словами й не вимовиш.

Безплатні плани читання та молитовні роздуми до До Римлян 8:24-26