До римлян 8:24-26
До римлян 8:24-26 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Ми врятовані й маємо надію в серці. Та коли б ми могли бачити те, на що маємо надію, то вже не надія була б. Хто ж може сподіватися на те, що вже бачить? Оскільки ми сподіваємося на те, чого не бачимо, ми чекаємо його з терпінням. Так само й Дух приходить нам на допомогу, коли ми безсилі. Ми навіть не знаємо, за що маємо молитися, та Дух Сам заступається за нас перед Богом з таким зітханням, що словами й не вимовиш.
До римлян 8:24-26 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Бо ми спаслися в надії; надія ж, коли видима, не є надією, бо навіщо надіятися на те, що бачиш? Якщо ж надіємось на те, чого не бачимо, то чекаємо з терпінням. Так само й Дух допомагає нам у наших немочах; бо ми не знаємо, про що молитися як слід, але Сам Дух клопочеться за нас невимовними стогонами.
До римлян 8:24-26 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Надією бо ми спаслися. Надія ж, коли бачить, не є надія, бо хто що бачить, чому б того й надіявся? А коли сподіваємось, чого не бачимо, то очікуємо того з терпеливістю. Так само ж і Дух допомагає нам у наших немочах; бо ми не знаємо, про що маємо молитись, як належить, але Сам Дух заступається за нас невимовними зідханнями.
До римлян 8:24-26 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Адже ми надією спаслися. Надія ж, яку бачимо, вже не є надією, бо хіба надіється хтось на те, що бачить? Коли ж надіємося на те, чого не бачимо, то з терпінням очікуємо його. Отак і Дух допомагає нам у наших немочах, адже не знаємо, за що і як маємо молитися, але сам Дух заступається [за нас] невимовними зітханнями.
До римлян 8:24-26 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Надїєю бо спаслись ми; надїя ж видима не єсть надїя; що бо хто бачить, чого й надїятись? Коли ж надїємось, чого не бачимо, терпіннєм ждемо. Так же само й Дух помагає нам в немощах наших; про що бо молитись нам так, як треба, не знаємо, та сам Дух заступаєть ся за нас стогнаннєм невимовним.