Книга Приказок 7:6-10

Бо якось глянув я у вікно, крізь ґрати глянув, подивився вниз, і помітив юнаків простодушних, і побачив серед молоді юнака нерозумного. Він ішов вулицею до рогу, до її оселі. Були вже сутінки, вечоріло, насувалася ніч, пітьма. Назустріч йому наближалася хтиво жінка, вбрана, як повія, бажаючи його спокусити.