Сину мій, тримайся батькових заповітів,
не відкидай материних напучувань.
Зав’яжи їх назавжди на серці,
оповий ними шию.
Коли ти йтимеш, вони тебе вестимуть,
коли ти спати ляжеш, стерегтимуть твій сон,
коли прокинешся — до тебе заговорять.
Бо всі батьківські заповіді — це світильник,
а навчання — то світло,
а докори й перевиховання — то шлях життя.
Вони вбережуть тебе від зловмисниці,
від медового язика спокусниці.
Не плекай у серці своєму жаги до її вроди,
не дозволяй їй захопити тебе в полон чарами її очей.
Адже вартість розпусниці —
то лише буханець хліба,
а чужа дружина полює на життя безцінне.
Чи може чоловік вогонь на грудях нести,
щоб не спалити одяг свій?
Якщо людина ходить по розпеченому вугіллю,
хіба не обгорять її ноги?
Так і той, хто з чужою дружиною злигався.
Хоч хто б її торкнувся, покараний буде.
Люди не зневажають злодія, якщо він краде,
аби вгамувати голод.
Але якщо його зловлять, то віддасть усе, що має.
Перелюбник не має розуму:
зваблюючи, себе губить.
Він дістане побої, безчестя знайде,
його ганьба ніколи не зітреться.
Бо ревнощі запалять чоловіка гнівом,
і він не помилує, коли кинеться мститися.
Він не прийме ніяких відкупів
і відмовиться від найбільшого хабаря.