Книга Приказок 12:11-23

Хто обробляє землю, той має харчі, хто за примарами женеться, розуму не має. На здобич злодіїв безбожник зазіхає, корінь праведника — непорушний. Негідник ловиться на власні теревені, а праведний таку халепу оминає. Що з уст злетить, те принесе плоди; і витвір рук — твоя винагорода. Дурний вважає правильними свої вчинки, та мудрий той, хто дослухається порад. Дурний вихлюпує свій гнів одразу, та мудрий знає, як приховати приниження своє. Чесний свідок каже правду, а брехливий свідок дурить. Плітки ранять, як меча удари, а мудре слово зціляє. Устам правдивим жити вічно, язик брехливий житиме лише мить. У серці тих, хто замишляє зло, — брехня, тому, хто добре дасть пораду — радість. З праведним не трапиться біди, в житті неправедних — самі нещастя. Уста брехливі Господу огидні, Йому приємні ті, хто заслуговує довіри. Людина мудра не показує свої знання, а серце дурня вихваляється невіглаством.