До Филип’ян 4:1-9

Отже, брати і сестри мої любі, Я дуже за вами сумую і хочу вас бачити. Ви — щастя моє і гордість моя. Будьте стійкими у вірі своїй, як я казав вам. Я закликаю Еводію та Синтихію бути в згоді між собою в Господі. Я також прошу тебе, мій вірний соратнику: допомагай цим жінкам, які важко працювали разом зі мною, Клементом, та іншими соратниками, поширюючи Добру Звістку, і чиї імена занесені до Книги Життя. Радійте в Господі і робіть це завжди. І знову я кажу: радійте! Нехай ваша доброта стане відома усім, бо Господь вже близько. Ні про що не турбуйтеся. За будь-яких обставин, через молитву прохайте Господа про що потребуєте, та завжди дякуйте Йому за все, що маєте. І мир, який йде від Бога, що вище людського розуміння, буде стерегти серця ваші та думки в Христі Ісусі. На закінчення, брати і сестри мої, скажу вам таке: думайте лише про те, що правдиве, благородне, справедливе, чисте, приємне, почесне, відмінне, й гідне похвали! Робіть те, чого навчилися, що одержали й почули від мене. Наслідуйте мого прикладу: робіть усе так, як, ви бачили, роблю я. І Бог, джерело миру, буде з вами.