Від Марка 5:35-43

Поки Ісус ще говорив, чоловіки прийшли з дому Яїра й сказали йому: «Твоя дочка померла. Навіщо турбувати Учителя?» Але до Ісуса долинули ці слова, й Він звернувся до голови синагоги: «Не бійся. Тільки вір». Ісус нікому не дозволив заходити з Ним, крім Петра, Якова та Іоана, Якового брата. Коли вони ввійшли до дому голови синагоги, то застали там метушню, плач і голосіння. Ввійшовши, Ісус мовив до присутніх: «Навіщо плакати і голосити? Вона не померла, а просто спить». Та люди почали насміхатися з Нього. Ісус випроводив усіх, а Сам узяв батька й матір дитини, а також трьох апостолів, які були з Ним, і ввійшов до кімнати, де лежало дівча. Ісус узяв її за руку й мовив: «Таліта, кум!» — що означає: «Дівчинко, Я велю тобі, вставай!» Дівча тут же підвелося й почало ходити по кімнаті (їй було дванадцять років). Батьки дівчинки були приголомшені тим великим дивом. Ісус їм усім суворо наказав, щоб ніхто про це не довідався, а також звелів нагодувати дівча.