Книга Пророка Єремії 44

44
Лихо за бовванів
1Це слово було Єремії щодо євреїв, які жили в Єгипті: в Миґдолі, Тапанесі й Мемфісі, та у південному Єгипті. 2Ось що Господь Всемогутній Бог Ізраїлю каже: «Ви бачили все те лихо, що Я наслав на Єрусалим та всі міста Юдеї. Нині лежать вони спустошені, й ніхто в них не живе 3через те лихо, що Я вчинив. Вони Мене дратували тим, що воскурювали ладан і молилися іншим богам, яких ви й батьки ваші не знали. 4Я знову й знову посилав до вас пророків, слуг Моїх, вони казали: „Не робіть цієї гидоти, яку Я ненавиджу”. 5Але не слухали вони Мене, уваги не звертали, не кидали погані, що коїли. І особливо не кидали вони кадити ладан іншим богам. 6Тож Я страшенно розлютився на міста Юдеї й вулиці Єрусалима. І стали вони руїнами й пустками сьогодні».
7Тож ось що Господь Всемогутній Бог Ізраїлю каже: «Навіщо ви на себе накликаєте таке велике лихо, розділяючи чоловіка й жінку з Юдеї, дитину й немовля, не лишаючи собі нащадка? 8Навіщо розлючуєте Мене ділами рук своїх? Навіщо кадите ладан іншим богам у землі Єгипетській, де збираєтеся жити чужинцями? Ви вигубите себе самі, й станете прокляттям і наругою серед усіх народів на землі. 9Ви забули все зло батьків своїх і зло царів Юдеї, і своє зло, і зло жінок своїх, все зло, що накоїли в землі юдейській та по вулицях Єрусалима. 10І досі вони не скорилися. Вони не мають страху переді Мною, не живуть за Моїм законом і настановами Моїми, що Я поклав перед вами й вашими батьками».
11Тож ось що Господь Всемогутній Бог Ізраїлю каже: «Я вирішив вас покарати й вигубити всіх юдеїв. 12Я тих візьму, що лишилися в Юдеї й вирішили піти в землю єгипетську і жити там чужинцями — всі вони помруть у землі Єгипетській. Вони поляжуть від меча або від голоду — загинуть усі, від мала до велика. І будуть їх згадувати в прокляттях, як приклад повного зруйнування, як насмішку, як засудження. 13Я покараю тих, хто мешкає в Єгипті так само, як я покарав Єрусалим: мечем, голодом і чумою. 14І ніхто не врятується й не втече з решти юдеїв, що збираються жити чужинцями в Єгипті, ніхто не повернеться до Юдеї з тих, хто прагне повернутися й жити там, лиш кілька втікачів».
15Багато чоловіків знали, що жінки юдейські приходили на велике зібрання, та кадили ладан іншим богам, але не зупиняли їх. Тож всі чоловіки, що жили в південному Єгипті, казали Єремії так: 16«Ми не послухаємося слова, що ти нам сказав ім’ям Господа. 17Натомість ми будемо робити все те, що ми обіцяли, курити ладан цариці небесній і приносити їй ливні жертви так само, як робили ми й батьки наші, й царі наші, й князі наші в містах Юдеї і на вулицях Єрусалима, коли мали ми багато їжі й не знали лиха. 18Відтоді, як ми припинили кадити ладан цариці небесній й приносити їй ливні жертви, ми потерпаємо невдачі у всьому. Нас вигублено мечем і голодом».
19І мовили жінки#44:19 І мовили жінки Цей варіант міститься у деяких древньогебрейських та сирійських текстах.: «Коли ми кадили ладан цариці небесній, коли приносили ливні жертви, хіба ж не знали наші чоловіки, що ми пекли коржі з її обличчям?»
20Тоді Єремія сказав усьому народу: чоловікам і жінкам, і всім людям, що йому відповідали: 21«Хіба ж Господь не пам’ятає і не думає про те, що ви кадили ладан у містах Юдеї і по вулицях Єрусалима, і ви, й батьки ваші, і царі ваші, і князі ваші, й усі люди краю? 22Господь не може більше терпіти лихі ваші вчинки й гидоту, що накоїли ви. Тож і стала земля ваша безлюдною, нікчемною та проклятою, як зараз. 23Через те, що ви кадили ладан й грішили перед Господом і не слухались Господа, і не ходили за Його законами, та наказами й настановами Його, тому й маєте зараз це нещастя».
24Тоді Єремія сказав усьому народу, в тому числі жінкам: «Усі люди Юдеї в Єгипті, послухайте слово Господа. 25Ось що Господь Всемогутній, Бог Ізраїлю, каже: „Ви й жінки ваші виявили своїми діями те, що обіцяли, коли казали, що безумовно виконаєте ту клятву, якою присягнули курити ладан цариці небесній і приносити їй ливні жертви. Отож промовляйте клятви свої і виконуйте те, у чому клялися!”»
26Однак почуйте слово Господа, уся юдея, що живе в Єгипті. «Я присягнувсь Своїм великим іменем, — каже Господь, — що ніхто з юдеїв ніде в Єгипті більше вже ніколи не присягатиметься іменем Моїм. 27Я наглядатиму за ними пильно, вам на погибель, а не на добро. Усі люди Юдеї в Єгипті поляжуть від меча або голоду, аж доки нікого більше не зостанеться. 28Лиш декілька з них від меча врятуються і повернуться до Юдеї з Єгипту. І тоді всі рештки юдеїв, що пішли жити до Єгипту дізнаються, чиє слово справдиться — Моє чи їхнє».
29«Це буде для вас знаком, — каже Господь, — що Я караю вас в Єгипті, щоб знали ви: слова Мої про лихо здійсняться напевне».
30Ось що Господь каже: «Ось віддам я фараона Хофру, царя єгипетського, в руки ворогів його, в руки тих, хто прагне його вбити. Так само, як я віддав Седекію, царя Юдеї, в руки Навуходоносора, царя вавилонського, ворога його, який хотів його вбити».

Позначайте

Поділитись

Копіювати

None

Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть