Кричи щодуху, крик не стримуй,
хай голос твій звучить сурмою.
Народ Мій сповісти про неподобства їхні,
і роду Якова про їхні всі гріхи.
Щодня приходять поклонятися Мені,
здається, хочуть осягнуть Мої шляхи.
Немов народ, який живе по правді,
який не відторгнув Господню справедливість.
Вони шукають справедливих рішень,
до Бога прагнуть бути ближче.
Люди кажуть: «Навіщо ми постились,
якщо Ти не помітив цього?
Навіщо ми були смиренні,
якщо Ти навіть не довідався про це?»
Але Господь відповідає:
«Послухайте, у дні посту ви робите те,
що вам самим приємно,
несправедливі з усіма своїми рабами.
Ви поститесь і водночас заводите суперечки й бійки.
Ваші злісні кулаки роздають стусани навсібіч.
Якби ви хотіли, щоб ваш голос було чути в Небесах,
ви б не постилися так, як тепер.
Хіба це той піст, який Я вибрав,
той день, коли треба усмирити себе,
коли треба схиляти голову, як очерет,
підстилати під себе верету,
лягати на розсипаний попіл?
Хіба це можна назвати постом,
днем догоджання Господу?
Я віддаю перевагу іншому посту:
скинути кайдани несправедливості,
порвати віжки ярма, звільнити гноблених
і розірвати всі пута.
Хіба цей піст не для того,
щоб розділити хліб з голодним
і ввести у дім бездомного жебрака.
Або побачивши голого, дати йому в що вбратися,
й не ховатися від своїх родичів?
Тоді засяє вранішньою зіркою твоє світло,
а твої рани загояться враз.
Твоя перемога йтиме перед тобою,
а слава Господня буде твоїм захистом ззаду.
Коли ти покличеш Господа, Він озветься,
ти попросиш допомогти, Він скаже: „Ось Я!”
Якщо ти звільнишся від ярма, що живе в тобі,
перестанеш тикати пальцем
і здіймати інших на кпини.
Якщо ти поділишся з голодним
і задовільниш потреби знедолених,
тоді засяє вранішньою зіркою твоє світло,
і морок засяє, мов полуденне сонце.
Біблія
Біблія для діточок
