«Йосип — родючості син,
виноградна лоза над струмком,
галуззя якої лізе на мур.
Йому багато завдавали гіркоти,
багато хто стріляв у нього.
І лучники ворогували з ним.
Але тугий і досі його лук,
і руки його вправні
руками Якового Могутнього,
це іменем Пастиря, Твердині Ізраїлю.
Завдяки Богові батька твого,
Який допоможе тобі,
завдяки Всемогутньому, Який благословить тебе
благословенням небес, що над нами,
благословенням безодні, що під ногами,
благословенням грудей і утроби.
Благословення твого батька більші
від благословень довічних гір
і щедрості споконвічних схилів.
Вони зійдуть на Йосипа чоло,
на брови віддаленого від братів своїх».
«Веніамин, мов той голодний вовк.
Уранці пожирає здобич,
а ввечері ділиться впольованим».
Ось усі дванадцять колін Ізраїлевих і те, що їм мовив їхній батько, коли благословляв їх, коли дав кожному своє благословення.
Він наказав їм таке: «Я скоро прилучуся до своїх рідних. Поховайте мене разом із моїми пращурами в печері, що на полі Ефрона-хиттита. Поховайте мене в печері, що на полі Махпела поблизу Мамре в землі Ханаанській. Авраам купив те поле в Ефрона-хиттита, щоб мати місце для поховання. Авраам і його дружина Сарра там поховані, там поховані Ісаак і його дружина Ревекка, там поховав я і Лею. Те поле й та печера придбані у хиттитів».
Закінчивши наказ своїм синам, він випростався в ліжку, помер і прилучився до своїх рідних.
Біблія
Біблія для діточок
