Буття 44:18-34

Але Юда підійшов до Йосипа й каже: «Господарю мій, дозволь мені, слузі твоєму мовити слово тобі, мій володарю. Не гнівайся на мене, слугу твого, бо ти як фараон. Мій володар запитав у своїх слуг: „Чи маєте ви батька або брата?” І ми відповіли тобі, господарю: „Ми маємо старого батька й молодшого брата, ще дитину, що народився, коли вже батько був старий. А брат його помер. Отже, він один лишився у матері своєї, і батько так любить його”. Тоді нам, своїм слугам, ти сказав: „Приведіть мені його і дайте подивитись на нього”. Та ми відповіли тобі, мій володарю: „Хлопець не залишить свого батька. Якщо це станеться, то його батько помре”. Ти ж нам, слугам своїм сказав: „Якщо ваш молодший брат не прийде з вами, то не купуватиме ви більше зерна в моїй країні”. Прийшовши до слуги твого, нашого батька, ми розповіли йому все, що ти сказав. І наш батько відповів: „Повертайтеся і придбайте трохи їжі для нас”. Та ми сказали: „Ми не можемо йти туди. Якщо наш молодший брат буде з нами, тоді підемо, бо ми не зможемо побачити того чоловіка, аж доки нашого молодшого брата не буде з нами”. І каже тоді твій слуга, мій батько, нам: „Ви знаєте, що дружина моя Рахиль народила мені двох синів. Один мене покинув, і я сказав тоді: „Напевно, його розірвав на шматки дикий звір”. І більше я його не бачив. Якщо й цього заберете від мене і з ним щось трапиться, то передасте моє сиве волосся в жалобі до могили”. То як же я піду до слуги твого, мого батька, і хлопця не буде зі мною, адже від Веніамина життя його залежить. Як батько побачить, що хлопця немає, він помре. Ми ж, слуги твої, спровадимо слугу твого, нашого батька, засмученого і старого в могилу. Тоді я, слуга твій, взяв на себе відповідальність за хлопця. Я сказав: „Якщо я не приведу його назад до тебе, то буду винен перед батьком своїм усе своє життя”. Тож зараз я благаю тебе, дозволь мені, слузі твоєму, залишитися рабом мого володаря замість хлопця. А він нехай іде разом зі своїми братами. Бо як же я піду до свого батька, якщо хлопця не буде зі мною? Я боюся побачити страждання мого батька».