Вихід 13:16-22

Це буде знаком на твоїй руці й пам’яткою між очима твоїми. Бо могутньою Своєю рукою Господь вивів нас із Єгипту». Коли фараон відпустив людей, то Бог не вів їх шляхом до Филистимської землі, хоч то була близька дорога. Бог подумав: «Щоб народ не передумав, побачивши війну й не вернувся до Єгипту». Бог повернув людей до пустелі перед Червоним морем. І вийшли Ізраїлеві діти, споряджені до бою, з Єгипетської землі. Мойсей забрав із собою Йосипові останки, бо той узяв був клятву з Ізраїлевих синів: «Бог напевно прийде до вас, тож мусите забрати з собою звідси мої останки». Вони рушили з Суккота й зупинилися табором в Ефамі на краю пустелі. Господь йшов поперед них удень стовпом хмар, вказуючи їм шлях, а вночі — вогняним стовпом, щоб світити їм, тож вони могли йти і вдень, і вночі. І з-перед народу не зникав ні стовп хмар удень, ні вогняний стовп уночі.