Коли настала П’ятидесятниця, всі вони зібралися разом у одному місці. Несподівано з неба долинув звук, подібний до завивань лютого вітру. Він заповнив увесь будинок, де були апостоли. Вони побачили щось подібне до язиків вогню, що осіли на кожному з них. І всі вони сповнилися Духом Святим, та почали говорити іншими мовами, бо Святий Дух дав їм таку здатність.
У той час побожні юдеї з усіх країн світу жили в Єрусалимі. Коли пролунав цей звук, зібрався великий натовп, і всі люди дивувалися з цього, бо кожен із них почув свою рідну мову.
Люди були вражені. Вони здивовано перепитували один одного: «Чи всі ці люди, які розмовляють, не ґалилеяни? Як же могло таке статися, що тепер кожен із нас чує від них свою рідну мову? Серед нас же тут парфяни, мидяни й еламіти! Тут мешканці Месопотамії, Юдеї і Каппадокії, Понту і Азії, Фриґії та Памфилії, з Єгипту і лівійських земель поблизу Кирени, гості з Рима, як юдеї, так і новонавернені, критяни й араби. Ми всі чуємо, що ці люди говорять про величні Божі діла нашими рідними мовами!»
Усі присутні були здивовані й збентежені, та все перепитували одне одного: «Що б це могло означати?»
А інші навпаки, насміхалися з них, говорячи: «Вони випили надто багато вина».
Тоді Петро встав з одинадцятьма апостолами, і голосно звернувся до людей: «Брати юдейські і ви всі, хто мешкає в Єрусалимі, дозвольте сказати, що це все означає. Добре вслухайтеся в мої слова! Ці люди не п’яні, як ви думаєте, адже тільки дев’ята ранку. А сталося якраз те, про що пророк Йоїл говорив:
„В останні дні, — говорить Бог, —
Я проллю Мій Дух на всіх людей,
і ваші сини і дочки будуть пророкувати,
а ваші юнаки бачитимуть з’яви,
старим же снитимуться сни.
Так, у ті дні Я проллю Дух Мій
на слуг Моїх: чоловіків і жінок —
і ті почнуть пророкувати.
Знамення покажу Я в небесах,
і знаки різні на землі:
кров і вогонь, і клуби диму.
Сонце стане темним, а місяць — кривавим
у переддень великого і славного приходу Господа.
Та кожен, хто вірить у Господа,
буде помилуваний”.
Ізраїльтяни, послухайте мої слова: Ісус із Назарета був Чоловіком, Якого Бог прославив перед вами чудесами і знаменнями. Усе це Бог чинив серед вас Його руками. Ви й самі це знаєте. Ісус був виданий вам з певною метою і передбаченням Божим. Але ви, руками лихих людей, вбили Його, розіп’явши на хресті. Бог звільнив Його від смертельних страждань і воскресив із мертвих, бо смерть не могла втримати Його. Адже ще Давид говорив про Нього:
„Я завжди бачив Господа перед собою.
Він незмінно праворуч від мене,
щоб я був у безпеці.
І через це радіє моє серце і вуста мої радіють,
і тіло моє буде жити з надією,
тому що не залишиш Ти мою душу у країні мертвих,
Ти не даси Своєму Святому зазнати тління.
Ти відкрив мені дороги життя.
Ти наповниш мене радістю у присутності Своїй”».
«Брати мої, — продовжував Петро, — я можу розповісти вам довірчо про Давида, нашого патріарха. Він помер і був похований. Могила його тут із нами й сьогодні. Але він був пророком і знав, що Бог пообіцяв йому посадити на його трон одного з Давидових нащадків. Він дивився в майбутнє, маючи на увазі Ісусове воскресіння, коли говорив:
„Душа Його не залишиться в країні мертвих,
і тіло Його не зазнає тління”.
Бог воскресив Ісуса, і всі ми були свідками цього. Ісус був вознесений на Небеса і зараз знаходиться по праву руку від Бога. Христос одержав обіцяний Дух Святий від Отця, і пролив його неначе дощ. Саме це ви зараз бачите і чуєте. Адже Давид не вознісся на Небеса, але сам він говорив:
„Господь мовив до Господа мого:
Сядь по праву руку від Мене,
доки не покладу Я ворогів Твоїх до ніг Твоїх”.
Ось чому нехай весь Ізраїль знає напевно: Бог зробив Ісуса, Якого ви розіп’яли, водночас і Господом, і Христом!»
Почувши це, люди були дуже засмучені. Вони запитали Петра й інших апостолів: «Браття, що нам робити?»
Петро відповів їм: «Покайтеся! Тоді нехай кожний з вас охреститься в ім’я Ісуса Христа на прощення ваших гріхів. І тоді ви приймете Дар Святого Духа. Бо ця обітниця для вас і для ваших дітей, і для всіх, хто далеко. Це обітниця для всіх, кого Господь Бог наш кличе до Себе».
І ще багато чого говорив Петро, застерігаючи людей, і молив їх: «Рятуйтеся від цього лукавого роду!» Хто сприйняв Петрове послання, той охрестився. Близько трьох тисяч людей додалося до числа віруючих того дня.
Біблія
Біблія для діточок
