2 Книга Самуїла 16
16
Давид і Зіва
1Коли Давид трохи спустився з вершини, зустрівся йому Зіва, слуга Мефівошета, який чекав на нього. Біля нього стояла валка нав’ючених віслюків, навантажених двомастами буханцями хліба, сотнею в’язок родзинок, сотнею в’язок смокви та бурдюком вина.
2Цар запитав Зіву: «Чому ти все це сюди доставив?» Зіва відповів: «Осли призначені для домашніх царя, щоб не йти пішки, хліб і фрукти — для воїнів, щоб підкріпитися, а вино — щоб освіжити всіх, хто виснажився, переходячи пустелю».
3Цар знову запитав: «А де онук твого хазяїна#16:3 онук твого хазяїна Або «Мефівошет».?» Зіва відповів: «Він залишився в Єрусалимі, бо сам сказав таке: „Сьогодні дім Ізраїлю віддасть мені дідове царство”».
4Тоді цар сказав Зіві: «Усе, що належало Мефівошету, тепер твоє». «Покірно схиляюся, — сказав Зіва. — Нехай я знайду милість в очах твоїх, мій володарю-царю».
Шимей проклинає Давида
5Коли цар Давид підходив до Багурима, звідти до нього вийшов чоловік із того ж коліна, що й родина Саула. Звали його Шимей. Це був син Ґери. Він сипав прокльонами, наближаючись. 6Він жбурляв каміння в Давида і його урядовців, хоча всі воїни й вартові стояли обіруч Давида. 7Шимей сипав прокльони: «Забирайся, йди геть, кровожеро#16:7 кровожеро Буквально «людина крові»., негіднику. 8Господь відплатив тобі за кров, що ти пролив у домі Саула, на місці якого зацарював. Господь передав царство твоєму сину Авесалому. Ти на краю загибелі, бо ти — кровопивця».
9До царя заговорив Авішай, син Зеруї: «Чого цей мертвий пес має проклинати мого володаря царя? Ось я піду й відітну йому голову».
10Але цар заперечив: «Що для мене й для вас, сини Зеруї, є спільним? Якщо він проклинає, бо Господь йому звелів: „Прокляни Давида”, — хто тоді може спитати: „Навіщо ти робиш це?”»
11Давид сказав Авішаю і всім своїм урядовцям: «Мій син, моя плоть намагається позбавити мене життя. Що тоді вже говорити про цього веніаминія! Облиште його, адже Господь йому звелів. 12Може, Господь побачить мою печаль і відплатить добром за ті прокльони, які я сьогодні дістав».
13Давид зі слугами пішли далі по один бік дороги, а Шимей пішов по другий бік дороги, навпроти нього, проклинаючи й кидаючи в Давида каміння, обсипаючи його камінням і піском. 14Цар і всі його люди прибули до ріки Йордан змучені. Уже там цар відпочив.
Авесалом звертається до Агітофела за порадою
15Тим часом Авесалом з ізраїльтянами підійшов до Єрусалима. З ними був також Агітофел. 16Хушай аркійський, друг Давида, прийшов до Авесалома й вигукнув: «Нехай живе цар! Нехай живе цар!»
17Авесалом спитав Хушая: «Це ти так виявляєш свою любов до друга (Давида)? Чому ти не пішов з другом?»
18Хушай відповів Авесалому: «Ні, я буду з тими, хто обраний Господом, цими людьми і всім народом ізраїльським. Ось із ким я залишуся! 19А кому я зрештою мушу служити? Хіба я не повинен служити сину? Я служитиму тобі так само, як служив батькові твоєму».
20Авесалом спитав Агітофела: «Порадь, що нам робити?» 21Агітофел відповів: «Ляж з батьковими наложницями, яких він залишив стерегти дім. Тоді увесь Ізраїль почує, як ти досадив батькові. Тоді зміцніють руки прихильників твоїх».
22От розкинули вони шатро на даху, і на очах усього Ізраїлю він лежав з батьковими наложницями. 23А порада Агітофела в ті дні була така ж поважна, як і слово Бога. Так ставилися до порад Агітофела і Давид, і Авесалом.
Поточний вибір:
2 Книга Самуїла 16: UMT
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Bible League International