Друге Послання до Коринтян 3:7-18

Служіння, що принесло смерть (тобто Закон, вирізьблений буквами на камені), було дано Мойсею у великій славі Господній. Та ця слава (яка минає) була така яскрава, що народ ізраїльський не міг дивитися Мойсею прямо в обличчя. Нове служіння, що прийде від життєдайного Духа, безсумнівно буде значно славнішим! Бо коли служіння, яке засуджувало людей, було славним, то яким же славним буде служіння, що виправдує людей перед Богом! Адже попередня слава, порівняно з новою — ніщо. Якщо служіння, приречене на забуття, було славним, то служіння неминуче буде набагато славнішим! Ця надія дає нам відвагу говорити відверто, не боячись нічого. Ми не такі, як Мойсей, який закривав покривалом своє обличчя, щоб народ ізраїльський не бачив, як зникає те сяйво. Та розум людей Ізраїлю був затьмарений, бо і досі те покривало застилає їм очі, коли вони читають Старий Заповіт. І досі його не знято, тому, що зникне воно тільки через Христа. Але й донині, коли люди читають Закон Мойсеїв, на їхніх серцях лишається покривало. Але коли людина звертається до Господа, те покривало зникає. Господь, про Якого я кажу, є Духом, а де є Дух Господа, там є воля. Всі ми з відкритими серцями споглядаємо славу Господню, як у дзеркалі. І всі ми були перевтілені в Його образ у все більшій Його славі, й перетворення це — від Господа, який і є Духом.